817/2425/14 Про визнання протиправними дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару - 04.02.2016 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Рівненської митниці на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 р. у справі № 817/2425/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № 204050001/2014/000026/1 від 18.07.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № 204050001/2014/000026/1 від 18.07.2014.

На постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015р. надійшла касаційна скарга Рівненської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2013 року № АRВ-01/03/13, укладеного між компанією "ARBELLO PROPERTIES LLC" (США) (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" (Україна) (Покупець), позивачем імпортовано партію товару, а саме:

- чорний ферментований неароматизований чай у подвійних фільтропакетах, по 2 г нетто кожен, пачки по 25 та 100 штук, по 18,24,48 та 72 пачки у ящику, загальна вага нетто товару - 4260,00 кг; чорний ферментований ароматизований чай у подвійних фільтропакетах, по 2 г нетто кожен, пачки по 25 штук, по 48 та 72 пачки у ящику, загальна вага нетто товару 1920,00 кг (надалі товар № 1);

- зелений неферментований неароматизований чай у подвійних фільтропакетах, по 2 г нетто кожен, пачки по 25 штук, по 48 та 72 пачки у ящику, загальна вага нетто товару 1200,00 кг; зелений неферментований ароматизований чай у подвійних фільтропакетах, по 1,5 г нетто кожен, пачки по 25 штук, по 72 пачки у ящику, загальна вага нетто товару 135.00 кг (надалі товар № 2). Зазначений товар заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації № 204050001/2014/010746 від 17.07.2014 та доданих до неї документів.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 17.07.2014 року митним органом витребувано додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи щодо здійснення оплати іноземним контрагентом за придбані у третьої сторони оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інформацію біржових організацій (чайних аукціонів) про вартість товарів та сировини.

На вказану вимогу Товариство повідомило митний орган про неможливість надання певних документів з наступних підстав. Щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів товариство повідомило, що так як товар придбаний у компанії "ARBELLO PROPERTIES LLC", яка не являється виробником, то питання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару не актуальне, так як являється комерційною таємницею "ARBELLO PROPERTIES LLC". Щодо інформації від біржових організацій (чайних аукціонів) про вартість товарів або сировини Позивач зазначив, що товар згідно з інвойсом ЕМР/283/2014 від 08.06.2014 був придбаний на договірних умовах у компанії "ARBELLO PROPERTIES LLC", яка не приймає участі в чайних аукціонах. Стосовно виписки з бухгалтерської документації, а саме банківські платіжні документи щодо здійснення оплати іноземним контрагентом за придбані у третьої сторони оцінюваних товарів, позивачем було зазначено, що Продавець "ARBELLO PROPERTIES LLC" не надає та не зобов'язаний надавати ТОВ "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" будь-яких документів, пов'язаних з його комерційною діяльністю, так як ця інформація являється його комерційною таємницею.

Рішенням № 204050001/2014/000026/1 від 18.07.2014 митний орган не визнав вартість імпортованих товарів за ціною договору щодо товарів, у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів та наявністю розбіжностей в документах. Вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган посилався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості та на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів. При цьому відповідачем був застосований метод 2- ґ визначення митної вартості товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанцій, з метою митного оформлення товарів, заявлених у митній декларації № 204050001/2014/010746 від 17.07.2014, Товариством було подано: 1) копію митної декларації країни відправлення № Е35567 від 08.06.2014, 2) сертифікат якості від 17.06.2014, 3) сертифікат походження товару № 05838 від 19.06.2014, 4) зовнішньоекономічний договір (контракт) № АRБ-01/03/13 від 01.03.2013, 5) проформу-інвойс № 0117/2014 від 17.04.2014, 6) заяву про купівлю іноземної валюти № 13 і № 14 від 23.06.2014; 7) платіжне доручення № 7 від 23.06.2014; 8) коносамент № СМВODЕ/14/017206 від 08.06.2014; 9) рахунок-фактуру № РL/430528900/13/0196/0023 від 25.06.2014.

Відповідно до п.2.4. Контракту № АRВ-01/03/13 від 01.03.2013, ціни на товар зазначені в доларах США або Євро та включають в себе: - оплату по підготовці товару до відвантаження (перевірка якості, кількості, упаковки, маркування); - оплату навантаження товару щодо його перевезення в середині країни-експортера; - оплату доставки товару до основних засобів транспортування; - оплату зберігання товару в пунктах перевалки вантажів; - вартість перевантаження товару на основний транспорт; - оплату за фрахт та страхування вантажу до порту Іллічівськ/Одеса; - вартість вивантаження товару у пункті призначення.

Згідно п.2.5. Контракту усі витрати, понесені до місця призначення оплачуються Продавцем.

Відповідно до п.2.1. Контракту, ціни на товар визначаються у доларах США або Євро із урахуванням поставки на умовах СІF (Іллічівськ/Одеса), згідно інтерпретації Міжнародних правил Інкотермс 2010. Згідно правил Інкотермс 2010 термін "Cost Insurance and Freight" (СІF) "Вартість, страхування, фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення, продавець укладає договір страхування і виплачує страховику страхову премію. Ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. При цьому, хоча фрахт оплачується продавцем, по суті, він оплачується покупцем, оскільки витрати на фрахт, зазвичай, включаються продавцем в загальну ціну товару.

Відповідно до пп. 14.1.12 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

При митному оформленні товарів Товариством було надано комерційний інвойс № ЕМР/283/2014, проформу-інвойс від 17.04.2014 № #0117/2014, коносамент СМВODЕ/14/017206 від 08.06.2014, сертифікат якості. До проформи-інвойсу від 17.04.2014 № #0117/2014 включено вартість фрахту у сумі 2200 доларів США і страховки товарів у сумі 54,50 доларів США. У коносаменті СМВODЕ/14/017206 від 08.06.2014 містяться відомості про те, що фрахт товару попередньо оплачений продавцем.

Отже, судами вірно зроблено правильний висновок про наявність підтвердження оплати витрат на транспортування в повному обсязі відповідно до умов поставки, передбачених контрактом.

Також, судами обґрунтовано не взято до уваги доводи митного органу щодо неналежного оформлення платіжного доручення № 7 від 23.06.2014 на загальну суму 57626,50 дол.США, що містить посилання на контракт, без прив'язки до партії товару. Так, у заявах про купівлю іноземної валюти, наданих для митного оформлення, зазначено: № 13 від 23.06.2014 - сума валюти, яку доручено купити, становить 51916,51 дол.США, підстава для купівлі валюти: попередня оплата за товар згідно контракту № АRВ-01/03/13 від 01.03.2013, інвойс ЕМР/264/2014 від 26.05.2014, ЕМР/283/2014 від 08.06.2014; № 14 від 23.06.2014 - сума валюти, яку доручено купити, становить 5709,99 дол.США, підстава для купівлі валюти: оплата за товар згідно контракту № АRВ-01/03/13 від 01.03.2013, ВМД 15139 від 07.10.2013, ВМД 19478 від 04.12.2013 року.

Отже, на підставі вказаних даних митний орган мав можливість провести перевірку числового значення заявленої митної вартості товару, а тому він без достатніх підстав вимагав у Товариства надати додаткові документи.

Суди попередніх інстанцій вірно визнали безпідставними доводи митного органу щодо відсутності відомостей про іноземного контрагента компанію "ARBELLO PROPERTIES LLC" в товаросупровідних документах країни відправлення товарів, оскільки, у всіх документах, наданих позивачем до митного оформлення, виробником та/або відправником товару зазначено "Емпаєр Тіз (ПВТ) ЛТД" - Шрі Ланка, що відповідає умовам контракту № АRВ-01/03/13 від 01.03.2013р. Відтак, обґрунтованими є висновки судів про те, що Товариством було надано всі необхідні та наявні документи, на підставі яких відповідач міг встановити механізм формування ціни на товар згідно з Контрактом № АRВ-01/03/13 від 01.03.2013, та які підтверджують ціну товару.

Щодо визначення відповідачем митної вартості імпортованого товару на основі раніше визначеної органом доходів і зборів митної вартості товарів, імпортованих тим самим суб'єктом ЗЕД за тим же контрактом, а саме, за митною декларацією № 204050002/2014/010606 від 15.07.2014, то суд вірно зазначив, що вказана митна декларація прийнята з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № 204050001/2014/000025/1 від 15.07.2014, яке було скасовано в судовому порядку (справа № 817/2424/14).

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.