Справа: № 2а-9519/12/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Старової Н.Е.

суддів: Літвіної Н.Н.

Чаку Є.В.

При секретарі Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЛІНК» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року адміністративний позов ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЛІНК» до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період II-ІІІ квартал 2011 року позивача, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 21 грудня 2011 року № 8374-15/37500052.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, зокрема, за несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року.

На підставі вищевказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000621510, відповідно до якого до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток на суму 170, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 статті 49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 49.19 статті 49 ПК України - якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період»слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2011 року позивач цінною поштовою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року з додатками, яка була 27 жовтня 2011 року отримана відповідачем, що підтверджується фіскальним чеком, описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 49.8 статті 49 ПК України - прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно п. 49.11 статті 49 ПК України - у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що податкова декларація вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання у разі надісланої такої податкової декларації поштою.

На підтвердження неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року відповідач посилається на лист про невизнання податкової звітності № 23992/10/28-011 від 31 жовтня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що зазначений лист направлявся на адресу позивача та був ним отриманий.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки відповідачем не надано доказів надіслання на адресу позивача зазначеного листа, то податкова звітність з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року вважається визнаною, як податкова декларація та поданою з дати її отримання відповідачем.

Враховуючи зазначене, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року була подана позивачем, а відповідач необґрунтовано дійшов висновку про неподання позивачем зазначеної декларації та порушення ним пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 статті 49 ПК України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0000621510 підлягає скасуванню.

Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.