Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 січня 2010 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 березня 2009 року,

постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Красний Луч від 26 лютого 2009 року порушено кримінальну справу за фактом зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, стосовно службових осіб ВАТ "Титан" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно з указаною постановою службові особи ВАТ "Титан", зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, у порушення вимог абзаців "а", "у" п.п. 8.6.1, п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" без попереднього погодження з Антрацитівською державною податковою інспекцією передали в оренду майно підприємства, яке перебувало у податковій заставі, що потягло тяжкі наслідки у вигляді недоотримання Державним бюджетом України грошових коштів у сумі 90 110, 72 грн.

10 березня 2009 року Краснолуцький міський суд Луганської області, розглянувши скаргу голови правління – генерального директора ВАТ "Титан" ОСОБА_5 на цю постанову, скасував її та відмовив у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 березня 2009 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, постанову районного суду змінено, з її мотивувальної частини виключено 31-й і 32-й абзаци, а з 37-го абзацу виключено посилання на ст.ст. 349, 382 КПК України.

За змістом касаційного подання прокурор, вказуючи, що вказана кримінальна справа порушена за наявності достатніх приводів та підстав, з дотриманням вимог ст.ст. 97, 98 КПК України, посилається на безпідставність скасування постанови про порушення кримінальної справи, порушення судом вимог ст. 236-7 КПК України, який прийняв та розглянув скаргу ОСОБА_5 без належного обґрунтування скаржником його права на оскарження вказаної постанови, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5, доводи касаційного подання, заперечення на нього скаржника, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 236-7 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

За змістом скарги ОСОБА_5 на постанову про порушення останній викладає в ній свої міркування, з яких він не погоджується з результатами перевірки діяльності ВАТ "Титан", де він обіймає посаду генерального директора, представниками податкової інспекції, однак не наводить мотивів, яким чином порушена за фактом зловживання владою та службовим становищем службовими особами цього підприємства кримінальна справа обмежує його особисті законні права та інтереси.

Приймаючи до розгляду вказану скаргу ОСОБА_5, суд першої інстанції усупереч вимог закону не перевірив, чи подано її належною особою й не обґрунтував наявність прав скаржника порушувати питання про перевірку вказаної постанови у судовому порядку.

Доречними є і твердження прокурора у касаційному поданні про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи не відповідають закону.

За змістом ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи, серед іншого, можуть бути як безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, так і заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.

Як зазначено у постанові слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Красний Луч від 26 лютого 2009 року, приводом до порушення кримінальної справи стало повідомлення установи, що міститься у акті перевірки № 1 від 13 січня 2009 року, складеного працівниками Антрацитівської державної податкової інспекції, а також безпосереднє виявлення органом дізнання та слідчим ознак злочину.

Не визнавши наведені в акті перевірки дані повідомленням про вчинений злочин, суд не дав оцінки іншим, вказаним у постанові слідчого приводам для порушення кримінальної справи – безпосереднє виявлення органом дізнання та слідчим при розслідуванні кримінальної справи, порушеної 14 жовтня 2008 року щодо службових осіб ВАТ "Титан" за фактом умисного ухилення від перерахування в органи Пенсійного фонду України нарахованих пенсійних внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, факту вчинення вказаними особами операцій з майном підприємства, яке перебуває в податковій заставі.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність передбачених ст. 94 КПК України приводів до порушення кримінальної справи не ґрунтується на вимогах закону.

Неспроможними є посилання суду першої інстанції на те, що слідчий усупереч вимог ст. 98 КПК України порушив кримінальну справу за фактом зловживання владою та службовим становищем стосовно службових осіб ВАТ "Титан" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а не щодо конкретних службових осіб цього товариства.

Згідно із матеріалами, на підставі яких порушено кримінальну справу, на момент її порушення органи досудового слідства володіли лише інформацією про факт передачі в оренду майна підприємства ВАТ "Титан", яке перебувало під податковою заставою, без попереднього погодження з Антрацитівською державною податковою інспекцією. Конкретних осіб, які причетні до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на той момент встановлено не було, тому порушення кримінальної справи за фактом зловживання владою та службовим становищем службовими особами ВАТ "Титан" не суперечить вимогам закону.

На дані порушення закону не звернув увагу апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і одночасно також допустив порушення кримінально – процесуального закону.

Зокрема, як убачається з постанови, місцевий суд в порушення вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України не перевіряв наявність підстав для порушення кримінальної справи.

Разом із тим, апеляційна інстанція, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, вказала в ухвалі про обґрунтованість висновків суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

Безпідставними є і посилання в ухвалі апеляційного суду на висновки суду першої інстанції щодо суперечливості даних в акті перевірки Антрацитівської державної податкової інспекції, оскільки таких висновків в постанові суду не міститься.

Отже, твердження судів обох інстанцій про відсутність на момент порушення кримінальної справи приводів та підстав до порушення кримінальної справи є передчасним.

Таким чином, постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню з направленням матеріалів провадження на новий розгляд зі стадії відкриття провадження за скаргою.

Окрім того, колегія суддів касаційного суду звертає увагу на недоліки змісту постанови суду першої інстанції, який безпідставно навів посилання на численні акти національного та міжнародного законодавства, які опосередковано регламентують питання, порушені у скарзі ОСОБА_5

Також не відповідає вимогам закону резолютивна частина ухвали апеляційного суду, зміст якої викладено не чітко, а формулювання щодо виключення окремих абзаців з постанови суду першої інстанції допускає неоднозначне тлумачення та сумніви при її виконанні.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 6 і 10 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 березня 2009 року скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 направити на новий розгляд у той же місцевий суд зі стадії відкриття провадження.