Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 липня 2008 року.

Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2008 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, такого, що не має судимості

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. судові витрати за проведення судових експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без змін.

Згідно вироку, ОСОБА_2. визнано винним та засуджено за те, що 25 серпня 2007 року, приблизно 20 год. 30 хв., керуючи автомобілем "Фольцваген Т-4" та рухаючись по автодорозі Київ-Чернігів в напрямку м.Чернігова на 71 км + 840 м зазначеної дороги в с. Сираї Козелецького району Чернігівської області, неправильно оцінивши дорожню обстановку, не вибравши безпечної швидкості руху, не вживши заходів для зменшення швидкості руху, порушивши п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, він скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїжджу частину дороги, внаслідок чого від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на те, що досудове та судове слідство у справі проведені неповно і однобічно, бо в основу висновків автотехнічних експертиз були покладені вихідні данні, отримані з порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки відтворення обстановки та обставин події не було проведено в умовах, максимально наближених до тих, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода, протокол огляду місця та схема до нього викликають сумнів, бо ОСОБА_2. заперечує свій підпис на цих процесуальних документах. Крім того захисник вважає, що при постановленні вироку судом не було дано належної правової оцінки діям потерпілої ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, висновки суду про винність засудженого ОСОБА_2. в порушенні правил безпеки руху, що спричинили смерть ОСОБА_3, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, яким у вироку дано всебічну, повну та об'єктивну оцінку.

Доводи захисника ОСОБА_1 про фальсифікацію підпису ОСОБА_2. на схемі до протоколу огляду місця ДТП спростовуються висновком почеркознавчої експертизи від 16 листопада 2007 року, згідно якого експерт дійшов категоричного висновку про те, що підпис у зазначеній схемі виконано саме ОСОБА_2., а не іншою особою (а.с. 99-103).

Наявність деяких відмінностей автомобіля ОСОБА_2. від автомобіля, на якому проводилось проведення відтворення обстановки та обставин ДТП (висота сидінь, амортизаторів тощо), істотно не вплинули на видимість та оглядовість з місця водія, оскільки при проведенні слідчої дії використовувався автомобіль за пропозицією самого ОСОБА_2. та тієї ж марки, яким він керував під час події ( а.с. 42-49).

Крім того, з висновку автотехнічної експертизи вбачається, що навіть при швидкості руху 60 км/год ОСОБА_2. мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом екстреного гальмування із зупинкою автомобіля, що свідчить про порушення ним вимог п.п. 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП (а.с. 112-117).

Наведене свідчить про те, що органами досудового слідства та судом фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2. злочину встановлені правильно, у зв'язку із чим дії засудженого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, з чим обгрунтовано погодився й апеляційний суд. Тому підстав для скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_2. за доводами касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 суд врахував тяжкість злочину та дані про особу засудженого і призначив покарання близьке до мінімального, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене, підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає, у зв'язку із чим у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 належить відмовити.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 відмовити.