Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 03 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційною скаргою захисника ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м.Вінниці від 29 лютого 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 липня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

така, що не має судимості,

засуджено:

за ч.4 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 314 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 127 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 146 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 1435 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, їй пом'якшено покарання і за ч.2 ст. 296 КК України засуджено на 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 314 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 146 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України йому за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджена за те, що вона у період з 18 год.20 хв. 3 січня 2007 року до 17 год. 6 січня 2007 року, умисно, з корисливих мотивів, незаконно позбавила волі ОСОБА_3, яку за допомогою сторонніх осіб завела в свою квартиру АДРЕСА_1, де неодноразово била її ногами, руками, металевою трубою, бризкала в обличчя з газового балончика, поголила їй голову, принижувала її людську гідність, позбавила потерпілу можливості вільно пересуватися та покинути приміщення, закривши двері квартири на ключ, забрала одяг потерпілої, присікала неодноразові спроби останньої втекти з квартири, спричинила ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 також відкрито викрала у ОСОБА_3 її майно на суму 3135 гривень, тобто вчинила грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої.

03 січня 2007 року ОСОБА_1 в своїй квартирі примусила потерпілу ОСОБА_3 вжити наркотичний засіб шляхом куріння - коноплю, незаконно ввела в організм потерпілої проти її волі наркотичний засіб, обіг якого заборонений.

ОСОБА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неповнолітні, у період з 03 січня по 06 січня 2007 року у своїй квартирі АДРЕСА_1, втягла їх у злочинну діяльність, а саме у вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_3

У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, що призвело до суттєвого зменшення об'єму обвинувачення та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. З цих підстав просить ухвалу апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї в частині засудження за ст. 304, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 186 КК України скасувати, а за ч.1 ст. 314, ч.2 ст. 296 КК України призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст. 75 КК України.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає судові рішення щодо ОСОБА_1 частково незаконними і необгрунтованими, постановленими з порушенням норм матеріального та процесуального права і такими, що підлягають скасуванню в частині стягнення шкоди та зміні в частині призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, групою осіб, відкритому викраденні чужого майна, в умисному незаконному позбавленні волі, у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, в незаконному введенні в організм потерпілої проти її волі наркотичного засобу, обіг якого заборонено, підтверджуються сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.

Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 КК України, ч.2 ст. 186 КК України, ч.1 ст. 314 КК України, ч.2 ст. 146 КК України, ст. 304 КК України.

Доводи касаційного подання прокурора про неправильне застосування кримінального закону, що призвело до суттєвого зменшення об'єму обвинувачення ОСОБА_1 - перекваліфікації її дій з ч.4 ст. 296 КК України на ч.2 ст. 296 КК України є безпідставними, оскільки відсутні підстави вважати, що металева трубка від пилососу, якою вона наносила удари потерпілій за обставин, викладених у вироку, може бути визнана предметом, спеціально пристосованим або заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень.

Апеляційна інстанція обгрунтовано виключила з обвинувачення ОСОБА_1 ч.1 ст. 127 КК України, оскільки всі побої і тілесні ушкодження, які ОСОБА_1 заподіяла потерпілій ОСОБА_3, охоплюються диспозицією ч.2 ст. 296 КК України і додаткової кваліфікації за ч.1 ст. 127 КК України не потребують.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності та кваліфікації дій ОСОБА_1 органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційного подання прокурора щодо м'якості призначеного покарання ОСОБА_1 Необґрунтованими є також посилання у касаційних скаргах захисника та засудженої про суворість покарання, оскільки воно призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, даних про її особу, а також обставин, що пом'якшують покарання. Воно є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційних скарг захисника ОСОБА_2 і засудженої ОСОБА_1