Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 26 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Братського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року та вирок апеляційного суду Миколаївської області від 4 грудня 2008 року щодо нього,

вироком Братського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Волгоград Російської Федерації, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь законного представника малолітнього потерпілогоОСОБА_2. - ОСОБА_3. 9852 грн. 85 коп. на відшкодування майнової шкоди і 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, стягнення 31880 грн. на придбання автомобіля "Славута" та передачу в тимчасове користування ОСОБА_3. належногоОСОБА_1. автомобіля "ВАЗ-2107 0020" відмовлено.

Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 20 травня 2008 року між 15 год. та 16 год. у с. Братському Миколаївської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем "ВАЗ-2107 0020", державний номерний НОМЕР_1 Рухаючись з центру с. Братського в бік с. Братського-2 та мосту через р. Мертвовід, на перехресті доріг вулиць Шевченка і Вороніна ОСОБА_1. порушив вимоги п. п. 2.3 "б", 2.9 "а", 10.1, 10.2, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , проявив неуважність, при виборі швидкості руху не врахував дорожню обстановку, перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, допустив занос автомобіля праворуч та виїхав на узбіччя, де, не переконавшись в безпеці інших учасників руху, раптово повернув ліворуч, спрямував рух автомобіля по правому узбіччю і допустив зіткнення з велосипедом "BENNETO" під керування малолітньогоОСОБА_2., 1997 року народження, який рухався у зустрічному напрямку по тому ж узбіччю. Внаслідок даного зіткнення малолітній ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою стійкої втрати працездатності (60%).

Розглянувши дану справу за апеляцією законного представника малолітнього потерпілогоОСОБА_2. - ОСОБА_3. та її представникаОСОБА_4., в якій вони просили постановити новий вирок, не застосовувати ст. 75 КК України та задовольнити цивільний позов у повному обсязі, апеляційний суд Миколаївської області постановив новий вирок від 4 грудня 2008 року, яким вирок Братського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1. у частині звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком основного покарання з випробуванням з іспитовим строком та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, скасовано та постановлено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на 3 роки. В решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1. не погоджується із зазначеним рішенням апеляційного суду, вважає призначене йому покарання занадто суворим, а розмір відшкодування на користь потерпілого завищеним. Посилаючись на дані про його особу та обставини щодо стану його здоров'я та матеріального становища, просить переглянути дану кримінальну справу щодо нього.

У запереченні на касаційну скаргу законний представник малолітнього потерпілогоОСОБА_2. - ОСОБА_3. та її представникОСОБА_4. стверджують, що викладені у ній доводи засудженого є безпідставними, а вирок апеляційного суду щодо нього - обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про залишення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1. без задоволення, а вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо нього - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі засудженим не оспорюються.

При призначенні покаранняОСОБА_1. суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та конкретні обставини справи. ПокаранняОСОБА_1. призначено у межах санкції закону, за яким його засуджено, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і вважати це покарання занадто суворим підстав не вбачається.

Також не вбачається підстав для застосування ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_1. від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, а рішення апеляційного суду про скасування вироку суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим і належним чином мотивованим.

Розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1. на користь законного представника малолітнього потерпілогоОСОБА_2. - ОСОБА_3., підтверджується документально, а розмір моральної шкоди визначений з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілого, перенесених внаслідок отриманої ним травми, яка призвела до стійкої втрати працездатності на 60% та встановлення інвалідності з дитинства.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженогоОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Братського районного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року та вирок апеляційного суду Миколаївської області від 4 грудня 2008 року щодо нього - без зміни.