Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2009 року матеріали справи щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 червня 2008 року, якою щодо неповнолітніх

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

та

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, застосовано примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі їх під нагляд педагогічного колективу Горлівської школи-інтернату №1.

Місцевий суд застосував до неповнолітніх ОСОБА_1. та ОСОБА_2. примусовий захід виховного характеру за те, що вони, 28 червня 2007 року, близько 21 години, за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, вчинили крадіжку майна з магазину "Даринка", що розташований в будинку АДРЕСА_1, на загальну суму 2 385 грн. 27 коп.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови місцевого суду з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону. Зокрема, вказує, що суд, передаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2. під нагляд педагогічного колективу Горлівської школи-інтернату №1, в порушення вимог ч.3 ст. 105 КК України, не встановив тривалість вказаного примусового заходу виховного характеру.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання з передачею його під нагляд батьків чи осіб, що їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Згідно з ч.3 зазначеної норми закону, тривалість заходів виховного характеру встановлюється судом, який їх призначає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, в порушення вказаних вимог закону, не визначив термін на який неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2. передано під нагляд педагогічного колективу Горлівської школи-інтернату №1.

За таких обставин, постанова місцевого суду у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.