Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 квітня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимий

15 червня 2005 року за ч.1 ст. 309 КК України на

3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

засуджений за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання часткового приєднано невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2005 року і за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 квітня 2008 року зазначений вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, повторно, в невстановлений час та за невстановлених слідством обставин, незаконно придбав 9,0 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який незаконно зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 з метою збуту.

11 травня 2007 року приблизно о 12 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання незаконно збув за 30 грн. ОСОБА_2, який здійснював оперативну закупку наркотичного засобу, 5 мл. опію ацетильованого, що в перерахунку на суху речовину становить 0,156 гр.

Крім того, в цей же день за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено і вилучено 6 мл. особливо-небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, що в перерахунку на суху речовину становить 0,312 гр.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати, а провадження по справі закрити. Стверджує, що непричетний до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Посилається на те, що матеріали справи щодо нього сфальсифіковані, у справі допущено ряд істотних порушень кримінально-процесуального закону, а суд обґрунтував свої висновки суперечливими доказами. Крім того, зазначає про фальсифікацію протоколів судового засідання та те, що суд не розглянув його зауваження на протокол.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скаргт засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 307 КК України, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку.

Зокрема вони підтверджуються показаннями свідкаів ОСОБА_3, особи, яка здійснювала оперативну закупку наркотичного засобу - ОСОБА_2 про обставини придбання у ОСОБА_1 наркотичного засобу, понятих ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо цих же обставин, даними висновку судово-хімічної експертизи, іншими доказами.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковано правильно.

Твердження засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що судом першої інстанції фальсифіковано протокол судового засідання та те, що суд не розглянув його зауваження на нього є необгрунтованими.

З огляду на матеріали справи, зауваження на протокол судового засідання розглянуті в передбаченому законом порядку (т.2 а.с. 25).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, у справі не виявлено.

Колегія суддів вважає, що суд визначив ОСОБА_1 надмірно суворе покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 позитивно характеризується, тяжко хворий, проживав з матір'ю, яка потребує постійного догляду.

Однак місцевий суд під час визначення розміру покарання ОСОБА_1 ці обставини в достатній мірі не врахував. За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе пом`якшити призначене засудженому покарання до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 307 КК України, а на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КК України, колегія суддів,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити: пом'якшити йому покарання і за ч.2 ст. 307 КК України призначити його у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2005 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

В решті зазначений вирок залишити без зміни.