ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2016 року м. Київ К/800/65544/14
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014
та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2014
у справі № 813/6242/14
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"
до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 26.08.2014 № 0033511703 та № 0033521703.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як обґрунтовані та законні.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, складено акт № 2120/07-01-22-01/25449675 від 11.08.2014, в якому зафіксовано порушення, зокрема: пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцезнаходженням дільниць, які входять до ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" в сумі 3 923 245,37 грн., в т.ч.: по Свалявському району в сумі 53 528,68 грн., по Мукачівському району в сумі 640 868,86 грн., по Воловецькому району в сумі 95 859,88 грн., по Виноградівському району в сумі 367 877,62 грн., по Великоберезнянському району в сумі 200 040,13 грн., по Перечинському району в сумі 29 072,59 грн., по Сколівському району в сумі 174 365,79 грн., по Берегівському району в сумі 966 712,22 грн., по Ужгородському району в сумі 1 169 166,37 грн., по Турківському району в сумі 88 575,21 грн., по Хустському району в сумі 65 140,50 грн., по Тячівському району в сумі 47 326,84 грн., по Іршавському району в сумі 24 710,68 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки, 26.08.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0033511703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" у розмірі 26 268,51 грн., в т.ч.: 15 232,69 грн. основного платежу та 11 035,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0033521703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" у розмірі 1 078 317,09 грн., в т.ч.: 625 636,17 грн. основного платежу та 452 680,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Висновок акту перевірки зроблений податковим органом з посиланням на безпідставне нарахування, утримання і сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за місцезнаходженням ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", а не за місцезнаходженням окремих залізничних станцій, які входять до складу зазначеного підрозділу.
Матеріалами справи встановлено, що до складу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" - юридичної особи входять 149 відокремлених підрозділів, в тому числі і Відокремлений підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", яким у відповідності до ст. 168 Податкового кодексу України, в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Вказаний відокремлений підрозділ має у своєму складі цехи й виробничі дільниці, які знаходяться на території інших територіальних громад.
Також встановлено, що податок на доходи фізичних осіб утриманий і перерахований до бюджету по м. Ужгород в повному обсязі, а саме: за період з 01.04 по 31.12.2012 податковим агентом ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 9 362 077,03 грн. та перераховано до бюджету 9 504 550,87 грн. Сальдо станом на 31.12.2012 становить - 605 976,11 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, мотивував своє рішення тим, що ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" виконано обов'язок в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, оскільки останнім сплачено (перераховано) суми податку за своїм місцезнаходженням: до бюджету м. Ужгород, що підтверджено платіжними дорученнями.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пп. пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 зазначеного Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу; податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПК України).
Відповідно до пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Органи Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України (2456-17)
порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України (2456-17)
, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів. Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України (2456-17)
порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України (2456-17)
, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Таким чином, ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень", як відокремлений підрозділ ДТГО "Львівська залізниця" діє на підставі Положення про цей відокремлений підрозділ, взятий на облік як платник податку з доходів фізичних осіб за своїм місцезнаходженням і на підставі статті 168 Податкового кодексу України йому надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Отже, в розумінні положень Податкового кодексу України (2755-17)
ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" юридично наділений статусом податкового агента.
Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що залізничні станції є виробничими структурними підрозділами та не мають затверджених ДТГО "Львівська залізниця" положень, які б надавали їм статусу відокремлених підрозділів, а також законодавчо не наділені повноваженнями податкового агента (нарахувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних особі).
Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий
Судді
|
В.В. Кошіль
І.В. Борисенко
О.А. Моторний
|