У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Коротких О.А. і Таран Т.С.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 03 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
такий, що судимості не має,
засуджений за ч.2 ст. 270 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 100 000 гривень та на користь ОСОБА_4 - 25 000 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 06 травня 2007 року, близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у власній квартирі АДРЕСА_1, з необережності змістив газову плиту, внаслідок чого було зламано кран газовивідної труби, поставив чайник з водою на плиту і запалив газ, залишивши газові прилади без нагляду, пішов до кімнати відпочивати.
О 18 год.30 хв. газ накопичився та вибухнув, внаслідок чого виникла пожежа, а також від вибуху була зруйнована стіна між квартирами №7 і №8, потерпіла ОСОБА_3, яка знаходилась у квартирі № 8, отримала тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілий ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.
Відповідно до даних висновку судової комплексної пожежно-технічної експертизи вибух природного газу та пожежа трапилася внаслідок порушення ОСОБА_1 ст.ст. 4- 7 Закону України "Про пожежну безпеку", п.п.2.1,2.2,5.5.5., 5.5.6 "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126 (z1410-04) , згідно з якими правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма громадянами.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 посилається на те, що висновки досудового слідства та суду грунтуються на припущеннях, ОСОБА_1 не винен у вчиненні злочину, за який його засуджено, його дії за ч.2 ст. 270 КК України неправильно кваліфіковані, призначено дуже суворе покарання. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на нове розслідування або закрити на підставі п.4 ст. 6 КПК України внаслідок акту амністії.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає доводи, аналогічні доводам захисника ОСОБА_2, а також посилається на те, що по справі допущені суттєві порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено, внаслідок яких та чиїх дій був зламаний кран, не встановлено причину спалаху і вибуху газу. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, матеріали справи направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг захисника та засудженого, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для їх задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило вибух газу та виникнення пожежі, якою була заподіяна шкода здоровю потерпілому ОСОБА_4 та інші тяжкі наслідки - заподіяння потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.
Викладені у касаційних скаргах захисника та засудженого доводи про те, що обвинувачення ОСОБА_1 грунтується на припущеннях і він безпідставно засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 270 КК України, аналогічні доводам їх апеляційних скарг, вони були ретельно перевірені у суді першої інстанції та при апеляційному розгляді справи і аргументовано відхилені.
Доводи касаційних скарг про те, що суд не встановив, за яких обставин був зламаний кран газовивідної труби, і до цього причетні інші особи, не ґрунтуються на доказах, які є в матеріалах справи.
Встановлено, що з жовтня 2003 року ОСОБА_1 був власником квартири, у якій сталася пригода, проживав у ній сам, на момент вибуху газу та виникнення пожежі він один перебував у квартирі і у справі відсутні дані про проникнення до його квартири сторонніх осіб, які могли пошкодити газові прилади. З показань ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в судовому засідані убачається, що коли він повернувся у квартиру, то запах газу у ній був відсутній, він користувався електроприладами, а вибух стався через годину після його повернення, в той час коли він спав. Зазначене свідчить, що витік газу внаслідок пошкодження крану газовивідної труби стався після його повернення додому і в той час, коли він перебував у квартирі.
Показання ОСОБА_1 про його непричетність до вчинення злочину суд обгрунтовано відхилив та поклав в основу обвинувачення його показання про те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з необережності змістив газову плиту, внаслідок чого було зламано кран газовивідної труби, що призвело до витоку газу та вибуху. Ці показання ОСОБА_1 підтверджуються сукупністю інших наведених у вироку доказів. Крім того, у апеляції на вирок суду ОСОБА_1 також не заперечував, що саме він міг поламати кран газовивідної труби, зазначивши, що можливо він випадково і поламав цей кран, однак призначене йому покарання є надто суворим.
Колегія суддів вважає також необгрунтованим прохання захисника ОСОБА_2 про закриття кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_1 на підставі п.4 ст. 6 КПК України внаслідок акту амністії, оскільки захисник не зазначає, на підставі якого конкретно закону може бути закрито справу щодо ОСОБА_1 Крім того, у судовому засіданні сам засуджений заперечував проти застосування до нього акту амністії, про що в протоколі є відповідний запис, і в своїй касаційній скарзі на адресу Верховного Суду України таке прохання він не висловлював.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, які пом'якшують покарання - вік засудженого, а також те, що він є пенсіонером, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно характеризується за місцем проживання, а також обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
відмовити у задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1
С У Д Д І: Паневін В.О. Коротких О.А. Таран Т.С.