Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 січня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на судові рішення у даній справі.

Вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 травня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він, перебуваючи за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, під час здійснення ремонту будинку знайшов екстракційний опій вагою в перерахунку на суху речовину 60,7 г і зберігав без мети збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2008 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1. частково змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки та передбачені ст. 76 КК України обов`язки.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1. та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного. Вказує на те, що місцевий суд призначив йому м`яке покарання, а апеляційний суд безпідставно застосував до призначеного покарання ст. 75 КК України, не врахувавши усіх обставин справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні такого слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 309 КК України, грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку, і такі висновки суду не оспорюються в поданні прокурора.

Що стосується доводів прокурора про невідповідність призначеногоОСОБА_1покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок його м`якості, то доводи з цього приводу є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1. злочину, а також дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітніх дітей та вагітну дружину, його щире каяття у вчиненому, і дійшов вірного висновку про можливість застосування до призначеного йому покарання ст. 75 КК України. А отже, підстав для скасування судових рішень за м`якістю призначеного засудженому покарання, про що йдеться у касаційному поданні прокурора, не має.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Луганської області відмовити.