Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 з доповненнями до неї на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 3 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 19 серпня 2008 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

- за ч.4 ст. 152 КК України на 12 років позбавлення волі;

· за ч.3 ст. 153 КК України на 10 років позбавлення волі;

· за ч.2 ст. 156 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він протягом 2005-2008 років, застосовуючи психологічне та фізичне насильство та погрожуючи його застосуванням, неодноразово вчиняв зґвалтування малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, задовольняв з ними свою природну пристрасть неприродним способом, а також, будучи особою, що замінює батька, вчиняв розпусні дії щодо цих малолітніх дітей за таких обставин.

Улітку 2005 року ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу каналу, розташованого між с. Ганнопіль і с.Нераж Черняхівського району, застосувавши насильство, вчинив розпусні дії, спрямовані на задоволення своєї статевої пристрасті, із малолітньою ОСОБА_3, якій він заміняв батька, що полягали у розбещенні останньої: оголенні її статевих органів, здійсненні непристойних дотиків, які викликали у нього статеве збудження.

Аналогічні дії ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, учинив у кінці червня 2005 року у нічний час за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 щодо малолітньої ОСОБА_2, якій він заміняв батька.

У 2005 році в нічний час ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у вищевказаному будинку, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, а також використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував малолітню ОСОБА_3.

У лютому - березні 2006 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у вищевказаному будинку, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії, направлені на задоволення своєї статевої пристрасті із малолітньою ОСОБА_3, які виразились в розбещенні останньої.

Аналогічні дії ОСОБА_1 учинив з ОСОБА_3 у травні - червні 2006 року в ранковий час за вказаною вище адресою.

Через тиждень після зазначених подій у ранковий час ОСОБА_1, перебуваючи в тому ж будинку та погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_3, після чого зґвалтував потерпілу.

Улітку 2006 року приблизно через місяць після вищевказаної події у ранковий час ОСОБА_1, знаходячись у будинку за раніше зазначеною адресою, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії з малолітньою ОСОБА_2, після чого, використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував її.

У 2006 році через два місяці після вищевказаних подій у ранковий час ОСОБА_1, перебуваючи у вищевказаному будинку, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_3, після чого, використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував її.

В січні 2007 року у нічний час ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку за вищевказаною адресою, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_2, які виразились у розбещенні останньої: оголенні статевих органів потерпілої, здійсненні непристойних дотиків, які викликали у нього статеве збудження.

Улітку 2007 року в ранковий час ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_3, після чого, використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував її.

Улітку 2007 року в обідній час ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння в тому ж будинку, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_3, після чого, використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував її.

Улітку 2007 року в обідній час ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в лісовій смузі неподалік с. Нераж Черняхівського району, підійшов до малолітньої ОСОБА_2, яка гуляла по лісу, та притуливши останню до дерева, застосувавши фізичне насильство та використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував її.

Восени 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи за сіновалом домоволодіння АДРЕСА_1, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_3

Восени 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, погрожуючи фізичним насильством і застосовуючи таке насильство, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_3, після чого, використовуючи безпорадний стан потерпілої, зґвалтував її.

14 січня 2008 року в денний час ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, погрожуючи фізичним насильством та застосовуючи таке насильство, а також використовуючи безпорадний стан малолітньої ОСОБА_3, задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 стверджує про те, що судом першої та апеляційної інстанції істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону та призначено покарання, яке внаслідок суворості не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу. Зазначає про те, що кримінальна справа розслідувалася не уповноваженою на те особою. Посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено його право на участь у розгляді справи в апеляційному порядку, а ухвала колегії суддів Апеляційного суду Житомирської області не підписана суддями, які розглядали справу. Додатково звертає увагу на те, що суд безпідставно засудив його за вчинення зґвалтування за кваліфікуючою ознакою - використання безпорадного стану потерпілих. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, або пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 152, ч.3 ст. 153, ч.2 ст. 156 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, показаннями самого засудженого, який на досудовому слідстві не заперечував вчинення ним статевих злочинів щодо малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_2; показаннями потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які давали детальні пояснення про час, місце й обставини вчинених щодо них злочинів; висновками судово-медичних, судових психолого-психіатричних експертиз, а також іншими доказами по справі.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 (v0005700-08) від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи "стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір.

Згідно з висновками судових психолого-психіатричних експертиз малолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 могли лише формально правильно, по-дитячому усвідомлювати значення вчинюваних із ними протиправних дій і не могли в повній мірі усвідомлювати їх зміст, оскільки розуміли лише зовнішню сторону цих вчинків, також вони не спроможні були здійснювати адекватний опір діям вітчима.

За встановлених фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 як вчинені щодо малолітніх з використанням їх безпорадного стану кваліфіковано правильно.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку, не встановлено.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства вимоги ст. 112 КПК України порушені не були, оскільки розслідування провадилося слідчим органів внутрішніх справ, а деякі слідчі дії виконувалися начальником слідчого відділу Черняхівського РВ УМВС України в Житомирській області.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України, підписана суддями, які розглядали справу, а тому це судове рішення є законним та обґрунтованим.

У матеріалах справи відсутнє клопотання ОСОБА_1 про його доставку до суду апеляційної інстанції, а тому Апеляційний суд Житомирської області, розглянувши справу в апеляційному порядку без участі засудженого, не порушив його право на захист.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за всі вчинені злочини суд урахував їх тяжкість, дані про особу засудженого, обтяжуючу покарання о бставину - вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він повністю визнав свою вину, що не враховано судом, безпідставні, оскільки, як убачається з протоколу судового засідання, зауваження на який не подавались, ОСОБА_1 не визнавав свою вину у злочинах, учинених щодо малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у 2005 році.

Те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, раніше не судимий, мав батьків похилого віку та утримував неповнолітню дитину, народжену матір'ю потерпілих, не є підставами для пом'якшення призначеного йому покарання, визначеного в межах санкцій статей кримінального закону, за якими він засуджений.

Інших обґрунтованих доводів щодо незаконності постановлених відносно ОСОБА_1 судових рішень у касаційній скарзі не наведено.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити засудженому ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.