Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1. і ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 лютого 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 22 квітня 2008 року щодо ОСОБА_3

Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин України, такий, що судимості не мав, засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 22 квітня 2008 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_3визнано винним та засуджено за те, що він 01 березня 2006 року о 1-ій год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись поблизу нічного магазину "Аліса" по вул. 9-ої Авіадивізії в м. Маріуполі, вчинив розбійний напад на ОСОБА_4, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя та здоров'я, та заволодів майном потерпілого на загальну суму 721 грн. 30 коп., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_1. і ОСОБА_2 просять судові рішення щодо ОСОБА_3змінити, перекваліфікувати його дії з ст. 187 ч. 4 КК України на ст.ст. 128, 185 ч. 1, 296 ч. 2 КК України та пом'якшити покарання, звільнивши від відбування покарання з випробуванням. Вказують на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3Мотивують тим, що у засудженого був відсутній умисел на заволодіння чужим майном шляхом розбою і тяжкі тілесні ушкодження ним заподіяно з необережності. Вказують на суворість призначеного ОСОБА_3покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3у вчиненні розбою, поєднаного з заподіяннямОСОБА_4тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Обгрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_3у вчиненні даного злочину, суд послався у вироку на показання потерпілого ОСОБА_4 про те, що 01 березня 2006 року поблизу магазину "Аліса" ОСОБА_3 на нього напав та, завдаючи удари руками та ногами в тулуб і голову, заволодів його майном.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події потерпілийОСОБА_4 у присутності понятих показав на місці та розповів про обставини, за яких ОСОБА_3. було вчинено на нього розбійний напад.

Згідно з даними протоколу пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_4 опізнав ОСОБА_3за рисами обличчя та по зовнішньому вигляду як особу, яка вчинила на нього розбійний напад.

Наведені показання потерпілого ОСОБА_4 об'єктивно узгоджуються з даними протоколу огляду квартириОСОБА_3., у ході якого було виявлено та вилучено чоловічу зимову куртку та чоботи, які потерпілий впізнав як ті, якими ОСОБА_3 заволодів.

За даними висновку судово-медичної експертизи в ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в потиличній частині голови, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня зі здавлюванням гострої субдуральної гематоми зліва, післяопераційний кістковий дефект склепіння черепа, які виникнули від дії тупих предметів, можливо у строк і за обставин, вказаним ОСОБА_4при проведенні відтворення обстановки та обставин події, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Дослідивши зібрані в справі докази, суд перевірив показання ОСОБА_3., який визнавав вину частково та показував, що в ході конфлікту штовхнув ОСОБА_4 у груди і той впав на сходинки магазину "Аліса", а майно його викрав, коли потерпілий був непритомний, та обгрунтовано їх відхилив, навівши у вироку відповідні підстави.

Також при апеляційній перевірці вироку потерпілийОСОБА_4 у суді показав, що ОСОБА_3 вдарив його в голову ззаду, при цьому рівновагу не втрачав, а присів навпочіпки. Майном його заволоділи, коли він був при свідомості.

Отже, об'єктивних даних для визнання недостовірними показань потерпілого ОСОБА_4 про вчинення за встановлених судом обставин розбійного нападу саме ОСОБА_3., матеріалами справи не встановлено.

Доводи у касаційних скаргах захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3є необгрунтованими.

Дії ОСОБА_3за ч. 4 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_3покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі й ті, на які вказують захисники в касаційній скарзі, а також обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Призначене засудженому покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Тому підстав для пом'якшення ОСОБА_3покарання, про що міститься прохання захисників в касаційних скаргах, не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства та судового розгляду, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційних скарг захисників ОСОБА_1. і ОСОБА_2 в інтересах засудженогоОСОБА_3асиля Петровича відмовити.