Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

захисника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 27 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_2на судові рішення щодо нього,

вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2008 року

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та мешканця міста Києва, такого, що не має судимості, -

засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 липня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2залишено без зміни.

ОСОБА_2судом визнано винним і засуджено за те, що він 26 січня 2006 року близько 19-ої години 10 хвилин неподалік будинку АДРЕСА_1 підбіг до потерпілої ОСОБА_3. ззаду і з застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя та здоров'я, - наніс їй удар по голові, намагався заволодіти сумочкою потерпілої, в якій знаходилося її майно на загальну суму 1 574 гривні 54 копійки. Однак, ОСОБА_3 чинила активний опір, тому ОСОБА_2 з метою його подолання штовхнув її, від чого вона упала, потім став наносити жінці удари руками та ногами по різних частинах тіла й продовжував виривати сумку з рук. Помітивши наближення перехожого,ОСОБА_2. з місця злочину став тікати.

У касаційній скарзі захисника порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження у справі. Свою вимогу вона обґрунтовує тим, що досудове слідство та судовий розгляд у справі проведено неповно та однобічно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також при проведенні досудового слідства та судового розгляду справи було допущено суттєві порушення вимог кримінально-процесуального законодавства. Захисник зазначає, що у справі не зібрано жодного переконливого доказу винності ОСОБА_2у вчиненні злочину. Так, ОСОБА_2 зазначав про застосування до нього незаконних методів ведення слідства. Однак, проведеною прокурорською перевіркою не встановлено факту застосування насильства до нього працівниками міліції під час слідства по справі. Зазначеному факту не було дано належної оцінки ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом, хоча в матеріалах справи є дані про виїзд карети швидкої допомоги до приміщення відділу внутрішніх справ, де відбувався перший допит ОСОБА_2Вирок суду обґрунтовано показаннями свідків та потерпілої, проте під час досудового слідства не було проведено очної ставки між потерпілою та ОСОБА_2., дані у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_4. суттєво відрізняються від його показань на досудовому слідстві, також судом не допитувався інший свідок у справіОСОБА_5 показання якого є суттєвими для правильного вирішення справи. Викликають сумнів протоколи слідчих дій, складені під час проведення досудового слідства, захисник вважає, що вони сфальсифіковані, зокрема, явка з повинною, яку давав ОСОБА_2 Порушено право на захист ОСОБА_2Також у справі відсутній протокол про затримання ОСОБА_2., що суперечить вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства. Однак, апеляційний суд не прореагував на викладені у скаргах доводи про порушення норм закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника ОСОБА_1., яка підтримала касаційну скаргу, прокурора Сухарєва О.М., який вважав, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а вирок у порядку ст. 395 КПК України змінений - має бути застосована ст. 68 КК України з пом'якшенням покарання до 4 років позбавлення волі, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи, на вирок суду, постановлений щодоОСОБА_2., було подано апеляції прокурором, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, та захисниками ОСОБА_6. і ОСОБА_1. У апеляціях захисники, зокрема, посилалися на те, що показання свідка ОСОБА_4., на які послався суд як на доказ винуватості засудженого, є суперечливими, свідок ОСОБА_5. не допитувався у судовому засіданні, не досліджено речові докази та не з'ясовано, в якому одязі на час затримання був одягнений ОСОБА_2, не перевірено застосування до нього фізичної сили з метою примусити давати визнавальні показання, а також було порушено право на захист.

Однак, апеляційний суд, розглянувши кримінальну справу в апеляційному порядку, не навів мотивів на спростування цих та інших наведених в апеляціях доводів. Таким чином суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України, якою передбачено, що у разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Таке порушення істотно вплинуло на правильність прийняття рішення у справі, що у відповідності до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 липня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити до того ж апеляційного суду на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.