Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, комунального підприємства "Відділ архітектурно-технічного планування та проектування" про визнання незаконними дій,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, комунального підприємства "Відділ архітектурно-технічного планування та проектування", в якому просив суд:

визнати таким, що не відповідає нормам закону та скасувати п.п. 1.2. п. 1 рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області № 432 від 21 серпня 2008 року з моменту набрання ним законної сили, а наслідки, що настали в результаті прийняття та реалізації п.п. 1.2. п.1 вказаного рішення - неправомірними;

скасувати і визнати такими, що втратили законну силу (чинність) всі акти посадових осіб місцевого самоврядування, виконавчих органів ради, їх структурних підрозділів, комунальних та інших підприємств, установ, закладів та організацій, що були пов'язані чи були видані (прийняті) на підставі неправомірних та юридично невідповідних витягів з рішення виконавчого комітету міської ради № 432 від 21 серпня 2008 року в частині п.п. 1.2. п.1 з моменту вступу в силу відповідного рішення суду;

визнати та скасувати незаконні дії відповідачів - комунального підприємства Ніжинської міської ради Чернігівської області "Відділ архітектурно-технічного планування та проектування" та виконавчих органів Ніжинської міської ради, які виразились у виготовленні та узаконенні безпідставно внесених змін до витягу з рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 432 від 21.08.2008 шляхом дописування відомостей, в частині надання дозволу на будівництво сараю розміром 4,0м. х 6,0 м. ОСОБА_3 та у неправомірному посвідченні невідповідного витягу з рішення усупереч вимогам Інструкції з діловодства, затвердженій для використання у виконавчих органах міської ради;

зобов'язати відповідача - КП "ВАТПП" сприяти ОСОБА_3 у здійсненні перебудови збудованої ним прибудови до житлового будинку відповідно нормам ДБН 360-92** (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень), до пункту 3.25 а сараю за адресою АДРЕСА_1 до попереднього стану, з встановленням розумного строку для виконання таких дій;

визнати недійсним та скасувати з моменту вступу в законну силу відповідного рішення суду будівельний паспорт на квартиру, якої юридично не існує за не відповідною адресою АДРЕСА_1, виготовлений відповідачем - КП "ВАТПП" з грубими порушеннями чинного законодавства.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанцій для розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з неналежності розгляду переданого на вирішення суду спору у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства, погоджується із позицію судів попередніх інстанцій щодо неналежності розгляду в порядку адміністративного судочинства позовних вимог в частині, заявлених до комунального підприємства "Відділ архітектурно-технічного планування та проектування", у той же час вказує на помилковість позиції судів щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог, заявлених до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Комунальне підприємство "Відділ архітектурно-технічного планування та проектування" у спірних правовідносинах не є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функцій на основі законодавства по відношенню до позивача або інших осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо відсутності визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції в частині позовних вимог, заявлених до комунального підприємства "Відділ архітектурно-технічного планування та проектування".

Відповідно до підпункту 9 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

Згідно із пунктом 1.4.1. Розділу І Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (z0927-05) (далі - Правила), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4.5. Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується, зокрема, рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області № 432 від 21 серпня 2008 року, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію в кв. 2 з добудовою житлових та допоміжних приміщень по АДРЕСА_1 а також дії органу місцевого самоврядування, пов'язані з видачею витягу із вказаного рішення.

Колегія суддів зазначає, що надаючи дозвіл на здійснення переобладнання жилого будинку та приміщень у ньому, виконавчий комітет місцевої ради реалізував надані йому законом владні управлінські функції у галузі будівництва.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи викладене, виходячи з наявності у виконавчого комітету місцевої ради у спірних правовідносинах визначальних ознак суб'єкта владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції на основі законодавства, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до вказаного відповідача, з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Згідно з частиною першою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року змінити, скасувавши в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконними дій та рішення.

У вказаній частині справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області направити до суду першої інстанції для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

В іншій частині ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.