Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 15 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 5 грудня 2007 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 17, ст. 70 КК України (в ред.1960 р.), із застосуванням ст. 69 КК України (в ред.2001 р.) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 17, ст. 70 КК України (в ред.1960 р.), із застосуванням ст. 69 КК України (в ред.2001 р.) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік та покладенням обов'язку періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 3 березня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 засуджені за те, що у квітні 2001 року у зоні діяльності 2-го вантажного відділу Запорізької митниці у м.Запоріжжі за попередньою змовою між собою вчинили замах на незаконне переміщення автотранспортом через митний кордон України в Німеччину на адресу фірми "Grass GmbH" 20280 кг бронзи марки ОЦС у злитках на суму 182520 грн., та в Італію на адресу фірми "Valsabbina Metalli srl" 20070 кг бронзи марки БрАЖ у злитках на суму 240840 грн., приховуючи від митного контролю, шляхом надання митним органам документів, обов'язкових для митного оформлення вантажів, які містили неправдиві дані. Всього ОСОБА_2 і ОСОБА_3 намагалися перемістити товару на загальну суму 423360 грн., що є великим розміром контрабанди.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а справу щодо них просить закрити за відсутністю у їх діях складу злочину. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, що призвело до необґрунтованого засудження його підзахисних.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні замаху на контрабанду у великому розмірі ґрунтується на сукупності зібраних по справі та досліджених судом доказів.

Так, свідок ОСОБА_4 показав, що від ОСОБА_3а він отримав підписані ОСОБА_2 документи на спірний вантаж для подальшого митного оформлення. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що 5 та 6 квітня 2001 року від АТЗТ "Лінк" митному органу декларантом були надані необхідні обов'язкові документи і сертифікат якості із зазначенням вантажу - латуні марки Л-63.

Крім того, винність засуджених підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними повторної металознавчої експертизи про те, що досліджені зразки металу виготовлені з бронзи.

Висновок суду про наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умислу на контрабанду є правильним, оскільки вони з метою приховання вантажу від митного контролю сфальсифікували документи, які були надані митному органу. Вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 26 грудня 2003 року (т.6 а.с.41) встановлено, що засуджені виготовили документи, які містять неправдиві дані в частині хімічного складу металу, що вивозився, і ці дії вони вчинили з метою спрощення переміщення товарів через митний кордон України. Оскільки зазначений вирок вступив в законну силу, ці обставини вважалися встановленими на момент розгляду цієї справи у частині обвинувачення за ч.2 ст. 17, ст. 70 КК України, а тому їх оспорювання у касаційній скарзі є безпідставними.

Доводи у касаційній скарзі про те, що у діях засуджених відсутній склад злочину, оскільки документи до митних органів подавав декларант ОСОБА_4, непереконливі. Так, під час розслідування справи було встановлено, що останньому підроблені документи передав ОСОБА_3 і про те, що ці документи містили неправдиві дані, ОСОБА_4 відомо не було, а тому щодо нього (ОСОБА_4) відмовлено у порушенні кримінальної справи (т.6 а.с.81).

Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст. 17, ст. 70 КК України в редакції 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень у даній справі, не встановлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1