Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2,

вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 січня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Кривин Славутського району Хмельницької області, жителя

м. Нетішин Хмельницької області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця свого проживання й роботи та періодично з'являтися для реєстрації в зазначені органи.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 2 квітня 2008 року вирок щодо засудженого залишено без зміни..

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 29 липня 2007 року в період з 21 до 22 години біля кафе "Айвенго" по проспекту Курчатова, 1 у м. Нетішин Хмельницької області, будучи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин під час сварки із ОСОБА_3 умисно завдав останньому удар кухонним ножем по задній поверхні грудної клітини, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

У касаційній скарзі потерпілий, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого, вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через м'якість. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Опанасюка О.В., який підтримав доводи касаційної скарги потерпілого частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційній скарзі не заперечуються.

Доводи касаційної скарги про безпідставність звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.

Так, судом ураховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який раніше не судимий і позитивно характеризувався за місцем проживання, що й давало обґрунтовані підстави дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання з визначенням іспитового строку відповідно до вимог ст. 75 КК України.

Цивільний позов у справі розв'язано виходячи з доведеності підстав і його розміру, зокрема, судом вірно враховано характер й тривалість страждань та переживань потерпілого, які він зазнав унаслідок ушкодження його здоров'я.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1