Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2007 р., яким засуджені:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, раніше несудима

за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без дозволу цих органів та періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше несудимий

за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без дозволу цих органів та періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.

За вироком суду постановлено стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НІЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області за проведення судово-хімічної експертизи 376 грн. 62 коп..

В апеляційній інстанції справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за таких обставин.

20.08.2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у кв. АДРЕСА_1, домовились про незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани, розприділивши при цьому ролі у злочинній діяльності. Згідно з розподіленими ролями ОСОБА_1 повинна була привезти із м. Новоміргорода Кіровоградської області марихуану, передати її ОСОБА_2, а той в свою чергу повинен був реалізувати вказаний наркотичний засіб та віддати ОСОБА_1 виручені від продажу гроші. На виконання попередньої змови ОСОБА_1 11.09.2007 р. у денний час у м. Новоміргороді Кіровоградської області незаконно придбала у невстановленої слідством особи з метою збуту приблизно 32 склянки марихуани, які незаконно перевезла громадським транспортом у м. Кривий Ріг та незаконно зберігала за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 з метою незаконного збуту. 18.09.2007 р. приблизно о 15 год. ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, біля першого під'їзду буд. 1 по бул. Вечірньому у м. Кривому Розі, передала ОСОБА_2 для реалізації поліетиленовий пакет з марихуаною, який ОСОБА_2 незаконно зберігав з метою збуту у салоні автомобіля-таксі "Опель-Вектра" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. В цей же день 18.09.2007 р. приблизно о 15 год.15 хвил. до вказаного автомобіля підійшли працівники міліції та у присутності понятих виявили та вилучили у ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - марихуану, який він за попередньою змовою з ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

У касаційному поданні заступник прокурора Дніпропетровської області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості засудження ОСОБА_1, вказує на те, що при кваліфікації дій ОСОБА_2 судом не враховано та не вказано таку кваліфікуючу ознаку незаконних дій з особливо небезпечним наркотичним засобом як "вчинених у великих розмірах". Крім цього, прокурор вважає, що судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено м'яке покарання. Прокурор просить постановлений вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу (2341-14) , але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Вирок суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із вироку, визнавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, який законом віднесено до категорії тяжких, суд призначив кожному з них покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він грунтується на засадах, які суперечать принципу справедливості покарання.

Таке рішення про звільнення зазначених осіб від відбування покарання з випробуванням суд належним чином не мотивував та не врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженими злочину, в зв'язку з чим обрав надто м'яке покарання. Як вбачається з матеріалів справи, суттєвих та переконливих обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину, судом не встановлено та у вироку не наведено.

Також судом не враховано всіх обставин умисних дій цих осіб, пов'язаних з наміром збуту наркотичних засобів у великих розмірах.

Крім цього, згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.10.2003 р. № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

В даному випадку пом'якшуючі покарання обставини (те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували на обліку в медичних установах, їх позитивні характеристики, наявність неповнолітніх дітей), на які послався суд першої інстанції у вироку, дають підстави вважати, що призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам засуджених, є явно несправедливим внаслідок його м'якості. У зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочину за аналогічних обставин, - призначене їм покарання слід вважати м'яким.

Крім того, судом неправильно визначено порядок стягнення судових витрат із засуджених за проведення судово-хімічної експертизи, оскільки такі витрати підлягають стягненню не у солідарному порядку, а у дольовому.

Крім того, як видно із вироку, суд, кваліфікуючи злочинні дії засудженого ОСОБА_2, допустив неправильне застосування кримінального закону.

Зі справи видно, що дії засуджених органом досудового слідства були кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками:

незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом такий дій були особливо небезпечні наркотичні засоби у великих розмірах.

Як вбачається із протоколу судового засідання, прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, кваліфікація дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 277 КПК України не змінювалась.

Проте, як видно із вироку, судом в порушення ст. 275 КПК України дії засудженого ОСОБА_2 кваліфіковано як вчинення незаконного придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Тобто, при кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 судом не враховано та не вказано таку кваліфікуючу ознаку незаконних дій з особливо небезпечним засобом, як "вчинених у великих розмірах", тобто не застосовано кримінальний закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин вирок щодо засудженого ОСОБА_2 і з цих підстав підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого через м'якість призначеного покарання.

Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суду у той же місцевий суд.