Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

За вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 лютого 2008 року

засуджений: за ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; за частинами 1,3 ст. 15 і ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 було залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів при указаних у вироку обставинах, у тому числі:

20 лютого 2007 року, приблизно о 14 годині, на одному із цвинтарів м. Маріуполя, він вчинив замах на відкрите викрадення майна у неповнолітнього ОСОБА_2, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

2 березня 2007 року, приблизно о 14 год. 20 хв., перебуваючи на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1 відкрито викрав майно у неповнолітнього ОСОБА_3 на загальну суму 554 грн.

7 березня 2007 року, приблизно о 14 год., біля будинку АДРЕСА_2, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, він відкрито викрав у неповнолітньої ОСОБА_4 майно на загальну суму 554 грн.

13 березня 2007 року, приблизно о 15 год. 30 хв., біля будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1 вчинив замах на відкрите викрадення майна у неповнолітнього ОСОБА_5, поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, на загальну суму 1835 грн.

13 березня 2007 року, приблизно о 16 год., по вул. Леченка в м. Маріуполі, ОСОБА_1 вчинив напад на ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, в результаті якого заволодів майном потерпілого на загальну суму 262 грн.

24 березня 2007 року, приблизно об 11 год. 45 хв., у будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_1 вчинив напад на неповнолітню ОСОБА_7 з метою заволодіння її майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, в результаті якого заволодів майном потерпілої на загальну суму 567 грн.

Того ж дня, приблизно о 13 год., у будинку АДРЕСА_4, ОСОБА_1 вчинив замах на розбій щодо неповнолітньої ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1 просить про пом'якшення призначеного йому за вчинені злочини покарання, посилаючись на ряд обставин, які на його думку не були достатньо враховані судами першої та апеляційної інстанцій. Крім того засуджений зазначає про застосування під час досудового слідства до нього незаконних заходів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність часткового задоволення касаційної скарги засудженого у зв'язку з внесеними до ст. 68 КК України змінами, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі засудженого, колегія суддів вважає, що його скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно із змісту касаційної скарги ОСОБА_1, він не оспорює правильності висновків суду першої інстанції про доведеність його винності у вчиненні наведених у вироку неправомірних дій та щодо їх кваліфікації за ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 186, частинами 1,3 ст. 15 і ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України.

Відповідно до положень, викладених у ч.3 ст. 68 КК України в редакції Закону України від 15 квітня 2008 р. № 270-VI (270-17) , за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно ст. 5 КК України закон, що поліпшує становище особи, яка вчинила відповідне суспільно небезпечне діяння і відбуває покарання, має зворотню дію в часі. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні замаху на злочини, колегія суддів вважає правильним, частково задовольнивши скаргу засудженого, внести у судові рішення щодо нього відповідні зміни.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що за вчинення інших неправомірних дій, а також за сукупністю злочинів, суд першої інстанції призначив засудженому покарання, яке відповідає тяжкості вчинених ОСОБА_1 неправомірних дій та встановленим по справі даним, що характеризують його особу. При цьому, як видно із змісту мотивувальної частини вироку, суд належним чином врахував усі пом'якшуючі покарання обставини, в тому числі й ті, на які у своїй касаційній скарзі посилається засуджений. Інших підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає.

Що стосується викладених у касаційній скарзі засудженого доводів про застосування до нього в ході досудового слідства незаконних заходів, то перевіркою матеріалів справи встановлено, що ці обставини були предметом відповідних прокурорських перевірок, за результатом яких прийнято рішення відмовити у порушенні кримінальної справи щодо працівників органу досудового слідства, які проводили розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити і вважати його засудженим за ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 15 і ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України вважати ОСОБА_1 остаточно засудженим до визначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.