Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2008 року.

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Чусове Пермської області

Російської Федерації,

жителя м. Приморське Запорізької області,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі на п'ять років.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 150 грн. 29 коп. судових витрат та 148 грн. 93 коп. витрат на лікування потерпілого.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Як визнав суд, 9 березня 2007 року, приблизно о 6 годині 30 хвилин, ОСОБА_1., зайшовши до будинку АДРЕСА_1, умисно, з метою вбивства, завдав два удари кухонним ножем у спину та живіт потерпілому ОСОБА_2. ОСОБА_1. також намагався продовжити завдати удари у життєво важливі органи потерпілому, однак свій злочинний намір не довів до кінця, оскільки ОСОБА_2. чинив активний опір, а ОСОБА_3 відібрав у засудженого ніж.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., як видно зі змісту скарги, вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки під час вчинення злочину він перебував у стані неосудності. Його дії невірно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України.

Разом із тим, засуджений просить вирок щодо нього змінити та пом'якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок незаконнім і просив скасувати його, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із вироку, суд визнав ОСОБА_1 винним у замаху на умисне вбивство ОСОБА_2.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні умисного злочину, суд послався на дані, що є у висновках амбулаторних судово-психіатричних експертиз №247 від 11 квітня 2007 року та № 567 від 11 жовтня 2007 року про те, що ОСОБА_1. проявляв психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, у період вчинення інкримінованого йому діяння знаходився у тимчасовому хворобливому стані. Експерти дійшли висновку, що ОСОБА_1. на час вчинення інкримінованих йому дій не міг усвідомлювати характер своїх дії та керувати ними.

Разом із тим, пославшись на ст. 20 КК України, суд визнав ОСОБА_1 обмежено осудним, оскільки він не страждає хронічними психічними захворюваннями.

Як убачається із зазначених висновків судово-психіатричних експертиз, на які послався суд у вироку, ОСОБА_1. під час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2. не міг усвідомлювати своїх дії та керувати ними.

З показань потерпілого ОСОБА_2. видно, що ОСОБА_1. поводив себе дивно.

Про неадекватну поведінку ОСОБА_1 у день вчинення небезпечного діяння, повідомили й свідки ОСОБА_4.,ОСОБА_5., та ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

З огляду на наведене, висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1. і про те, що він не підпадає під дію ст. 19 КК України, є сумнівним, непереконливим і передчасним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, перевірити доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Приморського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.