Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 липня 2008 року.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Петропавловськ Республіки Казахстан,

громадянина Республіки Казахстан,

раніше судимого 16 липня 2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі, -

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця с. Мала Кама Тернейського району Приморського краю, громадянина України,

такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, -

засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_3. на відшкодування матеріальної шкоди 2 135 грн.; на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Київській області 141 грн. 23 коп. судових витрат за проведення криміналістичної експертизи та 98 грн. 85 коп. на користь Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області за проведення психіатричної експертизи.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3. на відшкодування матеріальної шкоди 1 000 грн.

За вироком суду ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1. 8 грудня 2008 року приблизно о 12-ій годині, з корисливих мотивів,, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов на територію СТО "Мороз", розташовану АДРЕСА_1 де у працівників СТО взяв ключі від автомобіля марки "Форд-ескорт", реєстраційний НОМЕР_1 який належить ОСОБА_4, пославшись на те, що йому необхідно забрати свої речі, відкрив двері зазначеного автомобіля та викрав з нього належне потерпілому ОСОБА_4 майно на загальну суму 952 грн. та з місця злочину зник.

Крім того, у ніч з 14 грудня 2007 року на 15 грудня 2007 року, приблизно о 1-ій годині, ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_2, після сумісного вживання спиртних напоїв зі ОСОБА_2, ОСОБА_5.,ОСОБА_6 та ОСОБА_3, діючи разом зі ОСОБА_2 таОСОБА_6, вчинили розбійний напад на ОСОБА_3, під час якого ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підставляли під горло ОСОБА_3 туристичний ніж, погрожували йому фізичною розправою, при цьому ОСОБА_1. вимагав передати йому речі, які належали потерпілому. ОСОБА_3., відчуваючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, передав ОСОБА_1 свою шкіряну куртку, вартістю 2 000 грн., в якій знаходився гаманець, вартістю 70 грн. та гроші в сумі 1 000 грн., мобільний телефон марки "Сіменс", вартістю 200 грн., зі стартовим пакетом, вартістю 25 грн. та невикористаним рахунком в сумі 20 грн., светр, вартістю 250 грн., а всього на загальну суму 3 135 грн.

Отримавши вказані речі, ОСОБА_1. зазначеним туристичним ножем завдав два порізи по тілу потерпілого ОСОБА_3 по довжині його тулуба, а потім вдарив його у праве стегно, після чого останній став оборонятися, опинився поруч з вікном та, відчувши поштовх у спину, випав з вікна вказаної квартири, розташованої на другому поверсі будинку, отримавши тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому першого поперекового хребця і забою спинного мозку, та, побоюючись переслідування, втік з місця пригоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 30 липня 2008 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання, не в повній мірі врахував характеризуючи їх дані, тяжкість вчиненого ними злочину, їх ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, внаслідок чого призначив їм занадто м'яке покарання. Вважає, що, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 187 КК України, суд не мотивував свого рішення та вийшов за межі пред'явленого останньому обвинувачення. Зазначає, що судом невмотивовано виключено обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2 - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, вказує на те, що суд своє рішення щодо призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не мотивував.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. При цьому мотивування висновків суду щодо кваліфікації злочину полягає у співставленні ознак установленого судом злочинного діяння та ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Ці вимоги закону судом порушені.

Так, у мотивувальній частині вироку, формулюючи обвинувачення ОСОБА_1. та ОСОБА_2 у вчиненні розбою, суд зазначив, що вони, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи спільно з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_3, під час якого ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підставляли під горло потерпілому туристичний ніж, погрожували йому фізичною розправою та, внаслідок цих дій, заволоділи грошима і майном потерпілого на загальну суму 3 135 грн. Після чого, ОСОБА_1. завдав потерпілому декілька поранень туристичним ножем, а потім хтось штовхнув потерпілого у спину і той випав з вікна квартири, розташованої на 2-му поверсі, отримавши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ці дії ОСОБА_2 суд кваліфікував за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 187 КК України як пособника, який наданням засобів і знарядь вчинення злочину, усуненням перешкод сприяв вчиненню ОСОБА_1 розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3

Такі висновки суду щодо дій ОСОБА_2 при вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_3 є суперечливими, оскільки у формулюванні обвинувачення суд вказав, що він є співучасником злочину, а при кваліфікації його дій визнав, що він є пособником. При цьому суд не зазначив у вироку, які конкретні дії вчинив ОСОБА_2. як пособник.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цих вимог закону суд при призначенні покарання засудженим не дотримався.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення розбою, знову вчинив аналогічний тяжкий злочин, негативно характеризується за місцем проживання, був ініціатором та активним виконавцем розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3; пом'якшуючих покарання обставин не встановлено.

Хоча суд у вироку послався на ці обставини, але належним чином їх не врахував та призначив покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим унаслідок м'якості.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_2. також вчинив тяжкий злочин, негативно характеризується за місцем проживання, не судимий у силу ст. 89 КК України. Як пом'якшуючі його покарання обставини, суд визнав щире каяття та вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин. При цьому не мотивував, які саме випадкові обставини враховані.

Своє рішення щодо можливості звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробування суд взагалі не мотивував, що також є порушенням вимог ст. 334 КПК України.

Крім того, визнавши, що засуджені вчинили розбійний напад у стані алкогольного сп'яніння, суд не визнав цю обставину як таку, що обтяжує їх покарання, не навівши всупереч вимог ч. 2 ст. 67 КК України у вироку мотиви свого рішення.

У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів вважає, що доводи касаційного подання щодо м'якості призначеного як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 із застосуванням ст. 75 КК України покарання, є обґрунтованими.

Отже, колегія суддів вважає, що суд допустив такі порушення чинного закону, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

Оскільки апеляційний суд Київської області не звернув уваги на зазначені вище порушення, допущені судом першої інстанції, то підлягає скасуванню й ухвала апеляційного суду Київської області від 30 липня 2008 року.

При новому судовому розгляді суду належить повно й всебічно дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку та, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, яке б відповідало б вимогам ст. 65 КК України, оскільки призначене покарання за даним вироком слід вважати невиправдано м'яким.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд.