У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді
|
Редьки А.І.,
|
|
суддів
|
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
|
|
за участю прокурора
|
Саленка І.В.
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 грудня 2008 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2007 року, якою скасована постанова слідчого про порушення кримінальної справи щодоОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи та на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2008 року, якою постанову залишено без зміни,
в с т а н о в и л а:
вказана постанова про порушення кримінальної справи було винесена на підставі матеріалів кримінальної справи, яка розслідувалася за фактом зловживання службовими особами Івано-Франківської експедиції з геофізичних досліджень в свердловинах ДПГ "Укргеофізика" (далі - Експедиція) своїм службовим становищем за ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно постанови слідчого приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокуратурою ознак злочину та матеріали ревізії КРУ в Івано-Франківській області, а підставами - достатні дані, які вказують на наявність в діяхОСОБА_1. ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Зі змісту постанови вбачається, що 20 лютого 2003 року Експедицією, в особі начальникаОСОБА_1. було укладено договір комісії із
ТОВ "Канселлор" про придбання простих векселів ЗАТ "Миколаївський агробуд" за 1 062 900 гривень. У ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ЗАТ "Миколаївський агробуд" заперечує факт емітування цих векселів, а держатель - ВАТ "Славутський завод ЗБВ" не отримувало зазначених векселів та не передавало їх ні ТОВ "Канселлор", ні Експедиції. Таким чином, установлено, що ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб, придбав фіктивні векселі, чим заподіяв інтересам держави тяжкі наслідки.
Розглядаючи скаргуОСОБА_1., Івано-Франківський міський суд постановою від 25 червня 2007 року скасував постанову про порушення кримінальної справи та відмовив у порушенні кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2008 року постанова міського суду залишена без зміни.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на порушення під час розгляду справи кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що на момент порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо об'єктивних даних, які вказували на наявність ознак злочину в діяхОСОБА_1. Твердження суду про відсутність даних щодо способу та форми вчинення злочину вважає безпідставними, оскільки вони можуть бути встановлені в ході досудового слідства. Крім того, зазначає про те, що апеляційний суд належним чином не перевірив і не навів переконливих доводів, через які апеляцію прокурора залишено без задоволення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Як видно з матеріалів справи, під час розслідування кримінальної справи за фактом зловживання службовими особами Експедиції своїм службовим становищем було встановлено, що ОСОБА_1, який на той час був начальником цього підрозділу придбав фіктивні векселі, при цьому не маючи ніяких майнових вимог ні перед векселедавцем, ні перед векселедержателем, що спричинили тяжкі наслідки інтересам держави на суму 1 062 900 гривень.
Обґрунтовуючи своє рішення про безпідставність порушення кримінальної справи суд першої інстанції вказав, що в постанові прокурора не зазначені обов'язкові ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - наявність істотної шкоди інтересам держави, громадян чи юридичних осіб, а також не зазначено в чиїх інтересах діяв ОСОБА_1 та яким чином заподів шкоду.
Наприкінець, підсумовуючи свій висновок, суд вказав, що матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, не містять у собі достатньо даних, котрі свідчили б про наявність в діянніОСОБА_1. складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Однак, з таким рішення суду погодитися не можна, оскільки відповідно до положень ст. 236-8 КПК України суд повинен був лише перевірити наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Судом не звернуто уваги й не дано оцінки тому, що підставами для порушення кримінальної справи прокурор визнав дані ревізії КРУ в Івано-Франківській області та перевірки прокуратури Івано-Франківської області, якою встановлено, що ЗАТ "Миколаївський агробуд" векселів не випускав, а держатель векселя ніколи таких векселів не отримував та нікому їх не передавав.
Свою увагу місцевий та апеляційні суди зосередили на суб'єктивній та об'єктивній стороні злочину, а також на аналізі законодавчих актів, які регулюють оббіг векселів в Україні.
Таким чином, судом дана оцінку всебічності, повноті та об'єктивності дослідженню обставин справи й проведенню досудового слідства, що є недопустимим на цій стадії процесу.
Також слід зазначити, що за змістом ч. 13, п. 2 ч. 14 ст. 236-8 КПК України в постанові суду про відмову в порушенні кримінальної справи відображається тільки результат аналізу фактичних даних на предмет наявності або відсутності в них ознак злочину, проте не зазначається в будь-якій формі їхня правова оцінка. Однак, суд усупереч зазначеним нормам закону послався на передбачені п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України обставини прийнятого рішення та відмовив в порушенні кримінальної справи щодоОСОБА_1.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення і постановив незаконне рішення, яке також підлягає скасуванню.
При новому судовому розгляді місцевому суду необхідно відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скаргиОСОБА_1. і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2008 року скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи направити на новий судовий розгляд.
судді:
Редька А.І. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.