Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Пересунька С.В.

розглянула у судовому засіданні 11 грудня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2004 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

судимого 8.08.2001 р. за ч.2 ст. 141 КК України

до позбавлення волі строком на 1 рік,

засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією всього особистого майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3. 18441,95 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 17 березня 2003 року, приблизно о 21 год., в квартирі АДРЕСА_1за попередньою змовою і разом з ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства та, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинили розбійний напад на господаря квартири ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_2. умисно наніс ОСОБА_3. два удари ножем в живіт та шию, а ОСОБА_1 зв'язав останнього, після чого засуджені заволоділи майном потерпілого на загальну суму 8441,95 грн. Злочинними діями засуджених потерпілому ОСОБА_3. були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2005 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень, як незаконних, і направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм кримінально-процесуального закону, в тому числі й порушення його права на захист, а також на суворість призначеного йому покарання. Стверджує, що його вина в інкримінованому злочині не доведена, а обвинувачення грунтується на припущеннях та суперечностях.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обгрунтованість постановлених судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів, вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Посилання у касаційній скарзі засудженого на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, їм дана належна юридична оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Отже, при розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину грунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Цими доказами, зокрема, є показання потерпілого ОСОБА_3. про те, за яких саме обставин і як засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2. із застосуванням насильства вчинили на нього розбійний напад, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження та заволодівши його майном.

У суду не було підстав піддавати сумніву достовірність показань потерпілого, оскільки вони протягом досудового і судового слідства є послідовними, вони нічим не спростовані, а також об'єктивно узгоджуються з показаннями як самого ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 на досудовому слідстві, де кожен із них не заперечував факту нападу на потерпілого, з показаннями свідків у справі та підтверджуються даними протоколів слідчих дій, даними відповідних експертиз, в тому числі й судово-медичної про заподіяні потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Суди як першої, так і апеляційної інстанцій ретельно перевіряли доводи засудженого ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі, про те, що зазначеного злочину стосовно потерпілого він не вчиняв.

Викладені у судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені всі обставини, які б могли мати значення для справи.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненому злочині, кваліфікувавши його дії за ч.4 ст. 187 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів обгрунтованість постановлених судових рішень щодо ОСОБА_1, не виявлено.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження ним нових злочинів.

Обираючи йому міру покарання, суд у повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують його особу, інші обставини.

Вважати таке покарання несправедливим внаслідок його суворості підстав немає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Приморського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2005 року - без зміни.