Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Чопської митниці про визнання затримання митного оформлення протиправним, скасування картки відмови в митному оформленні,-

У березні 2013 року позивач звернувся з позовом про скасування рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 305060902/2013/00004 від 02.03.2013 року та зобов'язати Чопську митницю надати згоду на тимчасове ввезення автомобіля "Skoda Octavia Combi", як транспортного засобу комерційного використання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 02.03.2013 р. до пропускного пункту митного поста "Ужгород" Чопської митниці в напрямку "в'їзд в Україну" під керуванням громадянина України ОСОБА_4 в'їхав автомобіль марки "Skoda Octavia Combi", реєстраційний НОМЕР_1, який зареєстрований в Словацькій республіці.

До митного контролю позивачем надано: технічний паспорт на автомобіль ТА 291181 від 25.02.2013 р.; доручення № 2013-003-2 від 02.03.2013 р.; контракт № 2013-005-2 від 02.03.2013 р.; свідоцтво про відрядження № 2013-003-2 від 02.03.2013 р.

02.03.2013 р. Чопською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 305060902/2013/00004.

Вказане рішення вмотивовано недотриманням позивачем ст.ст. 4, 105, 380 Митного кодексу України (надалі за текстом - " МК України (4495-17) "), Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення, внаслідок неподання документу про мету тимчасового ввезення (платне перевезення товарів або пасажирів), сертифікату відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, документів на вантаж, дозволу на перевезення пасажирів, списку пасажирів, квитково-облікової документації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що жодних документів, які підтверджують комерційне використання автомобіля "Skoda Octavia Combi", реєстраційний № BL 011FB, а саме платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, позивачем не надано.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пункту 59 ст. 28 МК України транспортні засоби комерційного призначення - це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

За змістом частини 1 статті 189 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 1 глави І Додатку щодо транспортних засобів до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" від 24 березня 2004 р. № 1661-IV (1661-15) , визначає "комерційне використання", як платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Згідно статті 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення підлягає ліцензуванню.

Перелік документів, які резиденти України повинні мати при виконанні міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, наведено у статті 53 названого Закону. Однак, позивачем не було надано необхідних документів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.