Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 9 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

За вироком Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 3 березня 2008 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин

України, не судимий,

засуджений: за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України суд вирішив звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 рік з покладенням відповідних обов'язків, що передбачені у ст. 76 цього Кодексу;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин

України, не судимий,

засуджений: за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України суд вирішив звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 рік з покладенням відповідних обов'язків, що передбачені у ст. 76 цього Кодексу.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочинів за наступних обставин.

У січні 2007 року, поблизу с. Добринь Володарськ-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_1 знайшов металеву банку з димним порохом, вагою 256 гр., що є вибуховою речовиною, та один стандартний засіб ініціювання - електродетонатор типу "ЕДП-8Ж", споряджений вибуховою речовиною, що відноситься до категорії бойових припасів, виготовлений промисловим способом та придатний до використання. Ці бойові припаси та вибухівку ОСОБА_1 переніс до будинку свого батька ОСОБА_3., який проживає по АДРЕСА_1, де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.

27 жовтня 2007 року, на полі поблизу с. Добринь Володарськ-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_2 знайшов вогнепальну зброю - дульно-зарядний шомпольний пістолет. Указану зброю ОСОБА_2 переніс до будинку свого батька ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.

19 листопада 2007 року, приблизно в 00 год. 15 хв., неповнолітні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом з іншою особою, яка не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, за попередньою змовою між собою, шляхом зламу навісного замку проникли до приміщення гаражу на території тракторного парку сільськогосподарського приватного підприємства фірми "Укргранресурс" в с. Добринь Володарськ-Волинського району Житомирської області, звідки таємно викрали майно підприємства на загальну суму 3430 грн.

25 листопада 2007 року, приблизно о 21 годині, неповнолітній ОСОБА_2 з іншою особою, яка не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, шляхом зламу навісного замку проникли до приміщення складу на території тракторного парку сільськогосподарського приватного підприємства фірми "Укргранресурс" в с. Добринь Володарськ-Волинського району Житомирської області, звідки таємно викрали майно підприємства на загальну суму 972 грн.

Крім того, 25 листопада 2007 року, в с. Добринь Володарськ-Волинського району Житомирської області, на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_2 незаконно передав ОСОБА_1 вогнепальну зброю, яку 27 жовтня цього року він знайшов на полі поблизу указаного населеного пункту.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону при вирішенні питання призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання - не визначив остаточне покарання обом засудженим за сукупністю злочинів згідно ст. 70 КК України, у зв'язку з чим ставить питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що це подання слід задовольнити з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, в результаті її розгляду суд першої інстанції визнав ОСОБА_1та ОСОБА_2 винуватими у вчиненні злочинів і кваліфікував їх дії за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України. Правильність цих висновків суду прокурор у касаційному поданні не оспорює.

Що стосується призначеного засудженим покарання, то колегія суддів погоджується із доводами прокурора про те, що вирішення судом першої інстанції цього питання не відповідає положенням ст. 65 КК України.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Із змісту резолютивної частини вироку вбачається, що указані положення закону були залишені судом першої інстанції поза увагою, оскільки призначивши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання окремо за ч.3 ст. 185 та за ч.1 ст. 263 КК України, суд не визначив кожному із засуджених остаточне покарання за сукупністю злочинів, чим допустив неправильне застосування кримінального закону.

За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами прокурора про те, що вирок суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду, при доведеності винуватості ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, суду необхідно вирішити питання призначення засудженим покарання з дотриманням відповідних вимог КК України (2341-14) , а при складанні процесуальних документів врахувати інші доводи, викладені у поданні прокурора. Крім того, у разі прийняття рішення щодо стягнення судових витрат суду необхідно вирішити це питання згідно діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Вирок Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 3 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд.