Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 18 " листопада 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1..

Вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 2 листопада 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, пенсіонер,

інвалід 3-ї групи, не має судимості,

засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1. від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1. обов'язок повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3. задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 620 грн. 25 коп..

Цивільні позови ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодуванням моральної шкоди 10 000 грн., а також на користьОСОБА_5в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18 731 грн. 23 коп. і моральної шкоди - 2 000 грн..

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнаний винуватим у тому, що він 30 липня 2005 року близько 10 години на 56 км автошляху М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", керуючи автомобілем ВАЗ-2105, порушив правила безпеки дорожнього руху, у результаті чого сталося зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1. з автомобілем ВАЗ-2107 під керуванням водія ОСОБА_5, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_5.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1. наполягає на тому, що в настанні ДТП була вина і водія ОСОБА_5, посилається на безпідставне визнання потерпілим ОСОБА_4., неправильне вирішення цивільних позовів і просить вирок та ухвалу змінити, виключити з вироку відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4., відшкодування певних витрат на напої, 500 грн. передоплати за пам'ятник і зменшити суму відшкодування на користь ОСОБА_3. шкоди за пошкоджений автомобіль до 3 321 грн.;

- захисник ОСОБА_2 посилається на недоліки, допущені при постановленні ухвали апеляційного суду, стверджує, щоОСОБА_4 не мав законного права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю потерпілої ОСОБА_5, що зазначені особи самі порушили правила дорожнього руху та сприяли виникненню або збільшенню шкоди. Захисник стверджує, що відшкодування витрат на ремонт автомобіля ВАЗ-2107 слід зменшити до 3 321 грн., витрат на поховання потерпілої - до 1 300 грн., виключивши з них витрати на певні напої та аванс за пам'ятник. Захисник просить з метою усунення наведених у скарзі недоліків скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважала за необхідне скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5про відшкодування матеріальних збитків і направити справу в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Доводи захисту про те, що потерпіла ОСОБА_6. сама допустила порушення правил дорожнього руху, були ретельно перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано відхилені, оскільки не знайшли достовірного підтвердження у результаті проведених у справі експертиз, згідно з якими, у створених засудженим дорожніх умовах водій ОСОБА_6. не мала технічної можливості уникнути зіткнення. Дорожні знаки про обмеження максимальної швидкості руху на ділянці ДТП були відсутні і дозволявся рух зі швидкістю 90 км/год., тому доводи касаційних скарг у цій частині є безпідставними.

Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ВАЗ-2107 і стягнутого із засудженого ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3., визначений на підставі товарознавчої експертизи і становить саме 9620 грн. 25 коп.. Твердження скаржників про те, що цю суму слід зменшити на 50%, пропорційно до ступеню вини у дорожньо-транспортній пригоді потерпілої ОСОБА_5, та відняти від неї вартість відновлювального ремонту автомобіля засудженого, що становило б 3 321 грн., є безпідставними, оскільки шкода, заподіяна злочином, відшкодовується у повному обсязі.

Згідно зі ст. 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується не лише її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), але й особам, які проживали з нею однією сім'єю. Як убачається з матеріалів справи,ОСОБА_4 співмешкав із потерпілою ОСОБА_6. із 2002 року, а отже визнання його цивільним позивачем та стягнення на його користь моральної шкоди цілком відповідає вимогам закону.

Разом із тим, розв'язання місцевим судом позовуОСОБА_5про стягнення матеріальних збитків викликає сумніви.

У позовній заяві (а.с.197)ОСОБА_4 просив стягнути на його користь матеріальні збитки в сумі 8727 грн. 73 коп., документальне підтвердження яких долучене до заяви. У судовому засіданні він просив суд стягнути вже 20000 грн. матеріальної шкоди, частина з яких становить вже підтверджені суми, а решта - витрати на спорудження пам"ятника. Згодом позивач надав суду відповідні квитанції на суму 2700 грн., 4780 грн. і 2290 грн.. Тобто загальний розмір позовних вимогОСОБА_5становив 18497 грн. 73 коп.. Місцевий суд залишив без задоволення позов у частині відшкодування витрат на пам'ятник на місці ДТП вартістю 1025 грн., на золоті прикраси вартістю 351 грн. 50 коп. і пиріжки для поминального обіду на суму 320 грн.. Тобто решта позовних вимогОСОБА_5становила 16801 грн. 23 коп.. Проте суд першої інстанції стягнув на користь позивачаОСОБА_5всю суму, озвучену ним під час судових дебатів, - 18731 грн. 23 коп..

Апеляційний суд залишив без належної уваги доводи апеляцій про неправильне вирішення цивільних позовів та відхилив подані апеляції без відповідного обґрунтування.

У зв'язку з наведеним, судові рішення відносно ОСОБА_1. в частині, що стосується вирішення цивільного позовуОСОБА_5про стягнення матеріальної шкоди, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 2 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 10 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати в частині вирішення цивільного позову потерпілогоОСОБА_5про стягнення на його користь матеріальної шкоди, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті судові рішення залишити без зміни.