Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимого,

за п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

за ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Юп-гейм" 16 130 гривень заподіяної матеріальної шкоди.

ОСОБА_2 засуджений за те, що він 25 березня 2008 року близько

2 години 18 хвилин, перебуваючи в приміщенні гральних автоматів по

вул. Орджонікідзе, 41 в м. Керчі, що належить ТОВ "Юп-гейм", з метою заволодіння грошима, напав на менеджера зазначеного товариства

ОСОБА_3 та з особливою жорстокістю завдав останньому ножем

55 ударів по різних частинах тіла, убив його та забрав з каси 6 855 гривень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити призначене йому покарання, мотивуючи тим, що суд не в достатній мірі врахував обставини, які пом'якшують покарання. Вважає, що вирок в частині задоволення цивільного позову необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки стягнення визначеної судом суми заподіяної шкоди поставить його сім'ю у скрутне матеріальне становище.

Захисник засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не оспорюючи обґрунтованість засудження його сина ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, також вважає, що судом не досліджені докази, які характеризують засудженого з позитивної сторони та підтверджують суму цивільного позову. Просить пом'якшити

ОСОБА_2 призначене покарання та скасувати вирок у частині задоволення цивільного позову.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відмову в задоволенні касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів та його висновки про спрямованість і зміст умислу засудженого, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2, суд урахував тяжкість вчинених злочинів, особу винного та обставини, які пом'якшують покарання.

Колегія суддів вважає, що призначене покарання відповідає вимогам

ст. 65 КК України, є необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не знаходить.

Доводи в касаційних скаргах про те, що потерпілий ОСОБА_4 не повертав ОСОБА_2 позичені гроші і цим спровокував поведінку останнього, який в стані фізіологічного афекту вчинив даний злочин, є безпідставними.

У судовому засіданні було встановлено і це підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи, що ОСОБА_2 в момент вчинення інкримінованого йому злочину яким-небудь психічним захворюванням не страждав, усвідомлював свої дії і міг керувати ними.

Не відповідають матеріалам справи доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2, визнаючи суму заявленого цивільного позову, неправильно зрозумів його зміст, а суд застосував ст. 299 КПК України і не досліджував докази про його розмір. Із протоколу судового засідання вбачається, що судом були досліджені всі матеріали справи, у тому числі й докази щодо розміру цивільного позову, який ОСОБА_2 визнав повністю.

Під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні порушень норм КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування цього вироку, не допущено.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.