Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 28 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2007 року, постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та

житель м.Дніпропетровська, громадянин України,

раніше тричі судимий, останнього разу 10.05.2006 р.

за ч.1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі,

засуджений:

за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 188 КК України на 2 роки 6 місяців;

за ч.1 ст. 396 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2006 року, більш суворим покаранням, призначеного оскаржуваним вироком, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

ОСОБА_1 також він визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 357 КК України і йому призначено покарання 3 роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України і п."б" ч.1 ст. 72 КК України частково приєднано покарання, не відбуте за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2006 року і остаточно визначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

За ч.1 ст. 263 КК України ОСОБА_1 виправданий.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Оптіма Телеком" 3631 грн., на користь ВАТ "Укртелеком" 2612, 78 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

Цим же вироком також засуджений ОСОБА_2, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржені.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2008 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2007 року приведено у відповідність до чинного кримінального закону і ОСОБА_1 вважається засудженим за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.396, 70, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71, п.б ч.2 ст. 72 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 03 серпня 2005 року, приблизно о 02.00 год., з домоволодіння АДРЕСА_1 таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 600 грн.

20 лютого 2006 року, о 03 год., ОСОБА_1 з підвалу будинку АДРЕСА_2, демонтував та викрав кабель лінії зв'язку, який належав ВАТ "Укртелеком", на загальну суму 2612 грн.78 коп.

25 лютого 2006 року, о 03 год., ОСОБА_1 з підвалу будинку АДРЕСА_3, демонтував та викрав кабель лінії зв'язку, який належав ТОВ "Оптіма Телеком", на загальну суму 980 грн.72 коп.

02 березня 2006 року, о 20.30 год., ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_4, за обставин, наведених у вироку, вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину, вчиненого ОСОБА_2

16 листопада 2006 року, у період з 11 до 15 год., ОСОБА_1 під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська,, викрав зі справи протокол явки з повинною ОСОБА_2, який знищив, та пояснення ОСОБА_4., яке у нього виявили та вилучили співробітники конвойної служби міліції ДГУ УМВС України у Дніпропетровській області.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що в обґрунтування вироку покладені припущення, вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, вину свою не визнає, зазначає, що обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства, не ознайомлений з усіма матеріалами справи. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати і закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.

Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї засудженого ОСОБА_1 доводи аналогічні доводам його апеляційної скарги, вони були ретельно перевірені при апеляційному розгляді справи і аргументовано відхилені.

Також перевірені та визнані необгрунтованими доводи про застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства, оскільки ці факти за поданням суду були ретельно перевірені прокуратурою Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська та не знайшли свого підтвердження і в порушенні кримінальної справи за цим фактом було відмовлено (т.4 а.с.11).

Не знайшли свого підтвердження і доводи скарги про порушення його права наознайомлення з матеріалами справи. Як убачається з маьеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово протягом тривалого часу надавались для ознайомлення матеріали справи. Порушень вимог т.255 КПК України (1001-05) не допущено.

Порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, не встановлено. Висновки суду ґрунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Необгрунтованими є також доводи ОСОБА_1 про те, що постанова Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2008 року про приведення у відповідність до чинного кримінального закону постановленого щодо нього вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2007 року є незаконною, оскільки суд, перекваліфікував його дії з ч.1 ст. 188 КК України на ч.2 ст.185 КК Укрїни, але не помякшив йому покарання.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, а також обставини, які обтяжують покарання. Воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Перекваліфікація дій ОСОБА_1 з ч.1 ст. 188 КК України на ч.2 ст.185 КК Укрїни не дає підстав для пом'якшення призначеного йому покарання.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу та доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.