Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 21 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 26 березня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

неодноразово судимого, останній раз 14 червня 2004 року за ч.1

ст. 309, ч.2 ст. 358 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 10 місяців з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1засуджено за те, що він у серпні 2006 року 2006 року в м. Димитрові Донецької області незаконно придбав, виготовив і зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, частину якого 20 січня 2007 року у нього було вилучено при особистому огляді і частину за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 працівниками міліції.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при постановленні вироку і невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідача, прокурора Морозову С.Ю., яка просила подання задовольнити частково, скасувавши вирок у зв'язку із м'якістю призначеного ОСОБА_1. покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання прокурора слід відмовити.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1у вчиненні зазначених злочинних дій суд, як видно із вироку, обґрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами.

Правильність застосування судом кримінального закону - кваліфікація дій ОСОБА_1за ч.1 ст. 309 КК України сумнівів не викликає, і прокурором не оспорюється.

При призначенні ОСОБА_1. покарання суд, як убачається з вироку, відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, у вчиненому щиро розкаявся, інші обставини, що пом'якшують покарання.

Вважати призначене ОСОБА_1. покарання несправедливим внаслідок його м'якості, про що йдеться у касаційному поданні, немає підстав. Обране покарання і рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Викладені у поданні доводи про неправильне застосування судом кримінального закону - незастосування при призначенні покарання правил ст. 71 КК України за сукупністю вироків, є безпідставними, оскільки постановою Димитровського міського суду Донецької області від 29 червня 2006 року ОСОБА_1звільнено від покарання у зв'язку з його відбуттям.

Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області щодо ОСОБА_1 відмовити.