Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 21 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 2750 гривень, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 20000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінений. Постановлено виключити з мотивувальної частини вироку рішення суду про визнання обставиною, яка обтяжує покарання - заподіяння злочином тяжких наслідків. Зараховано в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_1 на стаціонарній судово-психіатричній експертизі у період з 05 квітня 2005 року по 04 травня 2005 року. В решті вирок залишений без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 01 серпня 2004 року, близько 22 годин, біля ставка, що розташований по вул.Котовського у сел.Бабаї Харківського району Харківської області, на грунті особистих неприязних стосунків, з застосуванням ножа умисно заподіяв неповнолітньому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилається на те, що засуджений вчинив злочин в стані фізіологічного афекту, висновки проведеної по справі психологічної експертизи не відповідають дійсності та сфальсифіковані. Також зазначає, що при призначенні йому покарання суд не врахував всіх обставин, які пом'якшують покарання, по справі допущені суттєві порушення кримінально-процесуального закону, не погоджується з розміром суми, стягнутої за цивільним позовом. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити, звільнити його від кримінальної відповідальності або пом'якшити призначене покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило втрату органу, і кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 121 КК України суд зробив на підставі досліджених у судовому засіданні й детально наведених у вироку доказів, а саме - на явці з повинною ОСОБА_1 та його показаннях при допиті у якості підозрюваного, обвинуваченого, показаннях потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, даних висновку судово-медичної експертизи про характер та локалізацію заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_4, протоколу огляду місця події, протоколу вилучення ножа, висновків криміналістичної та гістологічної експертиз.

Доводи скарги захисника ОСОБА_2 аналогічні доводам її апеляційної скарги і були предметом ретельної перевірки судами першої і апеляційної інстанції, і свого підтвердження не знайшли.

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що засуджений ОСОБА_1 вчинив злочин в стані фізіологічного афекту, а висновки проведеної по справі психологічної експертизи не відповідають дійсності та сфальсифіковані, то вони є необгрунтованими. Згідно з даними висновку судово-психіатричної експертизи № 146 від 04 травня 2005 року у ОСОБА_1 були відсутні ознаки психозу і недоумства, він виявляв акцентуацію рис характеру, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За період часу, до якого відноситься діяння, яке йому інкриміноване, він перебував поза межами будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального законів, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень не виявлено.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також обставини, які пом'якшують покарання. Воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення покарання ОСОБА_1 не вбачається.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілого вирішений відповідно до вимог цивільного законодавства.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.