Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 3 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 6 травня 2008 року.

Вироком суду засуджено:

ОСОБА_2,

24 травня 1990 року народження,

не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 135 КК України на один рік позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено п'ять років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 6 травня 2008 року вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 22 липня 2007 року близько 1 години в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1 зі швидкістю 70 км/год, в

с. Моквин Березнівського району Рівненської області, не дотримався вимог п.п. 2.1, 2.9, 2.13, 12.2-12.4 Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд наОСОБА_3, яка рухалась в попутному напрямку, після чого з місця пригоди поїхав, залишивши її в небезпечному для життя стані. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла

ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких того ж дня померла в лікарні.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить змінити вирок суду та пом'якшити призначене судом покарання, звільнивши

ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що судом не враховано порушення потерпілою вимог Правил дорожнього руху України, яке могло істотно вплинути на визначення міри покарання засудженому. Також просить врахувати наявність у ОСОБА_2 тяжкого захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, яке вимагає тривалого лікування та стороннього догляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів ґрунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених судом доказах і в касаційній скарзі не оспорюються.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України є правильною.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд зважив на визнання вини засудженим, щире каяття та його неповнолітній вік, а також судом прийнято до уваги і стан здоров'я ОСОБА_2 із зазначенням, що в медичних документах немає заборони на відбування ним покарання у виді позбавлення волі.

Визнано доведеним та враховано судом і порушення потерпілоюОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, яке однак не стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, ОСОБА_5 злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання характеризується негативно, після скоєння дорожньо-транспортної пригоди допускав порушення Правил дорожнього руху України. Як вбачається з протоколу судового засідання матеріальна та моральна шкода потерпілому не відшкодована та він наполягав на призначенні покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі.

Отже, призначене засудженому ОСОБА_5 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги адвоката ОСОБА_1 відмовити.