Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Донецької області від 14 квітня 2008 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця м. Донецька, мешканця м. Маріуполя Донецької області, раніше судимого, востаннє 25 листопада 2003 року за ч. 3 ст. 101 КК України 1960 року на п'ять років позбавлення волі,

- за ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина України, уродженця с. Староігнатіївка Тельмановського району Донецької області, мешканця м. Маріуполя Донецької області,

- за ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4. 40 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні таких злочинів.

20 травня 2007 рокуОСОБА_2. і ОСОБА_1 домовились між собою про вчинення нападу на сторожа ПП "Райдуга" ОСОБА4. та його вбивство з метою заволодіння чужим майном.

З метою реалізації свого злочинного наміруОСОБА_2. і ОСОБА_1, заздалегідь розподіливши між собою ролі, приблизно о 23-й годині 30 хвилин прийшли до будівлі ПП "Райдуга" у м. Маріуполі, проникли на територію цього підприємства, де озброїлися обрізком металевої труби. Шляхом вільного доступу, через незамкнені двері,ОСОБА_2. і ОСОБА_1 проникли в приміщення ПП "Райдуга" і напали на ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_1 завдав обрізком металевої труби, руками та ногами численні удари в життєво важливі органи ОСОБА_3., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці події.

Смерть ОСОБА_4. настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину і шлуночки мозку.

Упевнившись у тому, що ОСОБА_4. помер,ОСОБА_2. і ОСОБА_1 заволоділи майном підприємства на суму 1437, 40 гривень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає про свою непричетність до вчинення інкримінованих йому злочинів, вказує на те, що під час досудового слідстваОСОБА_2. його оговорив. Твердить ОСОБА_1 і про те, що суд не взяв до уваги докази, які підтверджують його невинуватість. У скарзі йдеться також про те, що органи досудового слідства сфальсифікували справу. ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо нього, а справу - закрити.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, допущені органами досудового слідства та судом істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, захисник вказує, що вирок щодо його підзахисного ґрунтується на показаннях ОСОБА_2 під час досудового слідства, хоча ці показання були дані під тиском працівників міліції. Звертає увагу захисник і на те, що додатковий допит свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. та очна ставка між ОСОБА_2 і ОСОБА_1., як видно з матеріалів справи, проведені одним і тим же слідчим в один і той же час, що свідчить про фальсифікацію цих доказів, на яку не звернув уваги суд. Захисник твердить і про те, що суд належним чином не перевірив алібі ОСОБА_1 Просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - закрити.

У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_2 йдеться про те, що в справі відсутні докази попередньої змови між ним та ОСОБА_1. на вчинення розбою та вбивства.ОСОБА_2. стверджує, що про намір ОСОБА_1 вчинити насильницькі дії відносно ОСОБА_3. він не знав, а проникав у приміщення магазину з метою вчинення крадіжки. Будь-яких насильницьких дій щодо потерпілого не вчиняв. Вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому злочинів та просить скасувати вирок щодо нього, а справу направити на новий судовий розгляд

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які підтримали свої касаційні скарги; міркування прокурора, який просив касаційні скарги задовольнити частково, скасувати вирок щодо засуджених, а справу - направити на новий судовий розгляд; перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду так і спростовують його.

Проте ці вимоги закону під час розгляду справи в судовому засіданні в повній мірі виконані не були.

Так, формулюючи визнане доведеним обвинувачення, суд зазначив, що 20 травня 2007 рокуОСОБА_2. і ОСОБА_1 домовились між собою про вчинення нападу на сторожа ПП "Райдуга" ОСОБА_3. та його вбивство з метою заволодіння чужим майном. Вказав суд і про те, щоОСОБА_2. і ОСОБА_1 розподіливши між собою ролі, діючи узгоджено, вчинили інкриміновані їм злочини.

У той же час, суд у вироку не навів доказів на підтвердження саме таких висновків.

Так, ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні твердив, що злочинів він не вчиняв, на місці їх вчинення взагалі не був.

ОСОБА_2, який в судовому засіданні винним себе не визнав, під час досудового слідства зазначав, що він домовлявся з ОСОБА_1. лише про вчинення крадіжки, а не розбою та вбивства. ТвердивОСОБА_2. і про те, що саме з метою вчинення крадіжки він прийшов до магазину, бачив як ОСОБА_1 завдав сторожу лише одного удару обрізком металевої труби по голові.ОСОБА_2. вказував, що він взяв гроші у торговому залі магазину і не знав, як ОСОБА_1 надалі повівся зі сторожем, а ОСОБА_1 про це не розповідав.

За таких обставин суд мав належним чином з'ясувати наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. попередньої домовленості про вчинення злочинів і яких саме. Якщо така домовленість була, суд мав з'ясувати, про що саме вони домовлялися та чи не вийшов ОСОБА_1 за межі цієї домовленості, оскільки від цього залежить правильність кваліфікації дій засуджених.

Проте, як видно з вироку, вказані обставини належним чином з'ясовані не були, а висновки суду не підтверджуються даними судового слідства.

Крім того, відповідно до вимог ст. 334 КПК України, враховуючи, щоОСОБА_2. у судовому засіданні змінив показання, які давав на досудовому слідстві, суд мав перевірити як ті, так і інші показання, з'ясувати причину зміни показань і в результаті ретельного дослідження дати їм у вироку належну оцінку в сукупності з іншими доказами, що є в справі.

Проте суд обмежився лише посиланням на те, що показання підсудних про їх непричетність до вчинення злочинів спростовуються показаннями ОСОБА_2 під час досудового слідства, хоча в цих показаннях не йшлося ні про попередню змову між засудженими на вчинення розбою та вбивства, ні про участь ОСОБА_2 у вчиненні саме таких злочинів.

За таких обставин вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Під час нового судового розгляду мають бути перевірені й інші доводи, викладені у касаційних скаргах.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Донецької області від 14 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.