Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 16 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Совєтського Джанкойського району Автономної Республіки Крим, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначено йому покарання:

- за ч. 3 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 194 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути зОСОБА_1.: на користь потерпілої ОСОБА_2. 24220 грн. на відшкодування майнової шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_3 50 грн. на відшкодування майнової шкоди; на користь КРУ "Клінічна лікарня ім. М. О. Семашка" 645 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2.

Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно з вирокомОСОБА_1. визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

13 березня 2008 року близько 0 год. 30 хв. ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном проник у будинок АДРЕСА_1, звідки викрав 50 грн., що належали потерпілому ОСОБА_3. Коли останній помітив його, ОСОБА_1 узяв скляну пляшку з метою погрози потерпілому, який, злякавшись застосування до нього насильства з бокуОСОБА_1., не став перешкоджати його злочинним діям і той залишив місце злочину з викраденими у потерпілого грошима.

15 березня 2008 року близько 3 год. ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном проник у будинок АДРЕСА_2, звідки викрав 120 грн., пластикові картки "Приватбанку" і "Райффайзен банку Аваль" та повідомлення останнього про персональний ідентифікаційний код пластикової картки, що належали потерпілій ОСОБА_2. Коли остання помітила його, ОСОБА_1 вирішив вчинити на неї напад з метою заволодіння іншим її майном. З цією метою він приставив ніж до горла потерпілої і, погрожуючи їй застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, почав вимагати передачі цінних речей та грошей, на що потерпіла, злякавшись, погодилась, але інших цінностей, крім тих, якими ОСОБА_1 вже заволодів, в будинку не виявилось.

Після цього о 3 год. 15 хв. ОСОБА_1 спробував зв'язати потерпілу ОСОБА_2. електричним шнуром від праски, щоб без перешкод залишити місце злочину, проте потерпіла почала чинити йому опір і кликати на допомогу. Аби приховати розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2., ОСОБА_1 вирішив убити останню. З цією метою він почав душити її електричним шнуром, після чого наніс один удар скляною вазою по голові, а коли потерпіла впала, наніс один удар ножем у шию, заподіявши їй тяжке тілесне ушкодження у виді наскрізного поранення шиї з пошкодженням капсули підщелепної залози праворуч і усіх шарів стінки глотки.

Побачивши, що потерпіла ОСОБА_2. не виявляє ознак життя, вважаючи, що вчинив усі дії, необхідні для позбавлення її життя, ОСОБА_1 з метою приховання слідів вчинених ним злочинів та знищення чужого майна за допомогою запальнички підпалив штори і диван в будинку потерпілої, після чого залишив його.

Внаслідок підпалу потерпілій ОСОБА_2. було заподіяно майнову шкоду на суму 17070 грн.

Умисел на вбивство потерпілої ОСОБА_1 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки смерть ОСОБА_2. не настала завдяки вчасно наданій їй медичній допомозі.

У той же день в період часу з 3 год. 35 хв. до 3 год. 37 хв. у банкоматі на вул. Заліській в м. Сімферополі ОСОБА_1 за допомогою викраденої у ОСОБА_2. пластикової картки "Райффайзен банку Аваль" отримав 1220 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування вироку щодоОСОБА_1. з мотивів невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчинених ним злочинів та його особі внаслідок м'якості та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що при призначенні покарання засудженому судом не враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, два з яких є тяжкими, а два - особливо тяжкими, а також обставини справи, а саме те, що засудженим вчинено декілька злочинів, наслідки, що настали, є тяжкими, а потерпілими є люди похилого віку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дійОСОБА_1. за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України у касаційному поданні не заперечуються.

При призначенні покарання засудженому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу та усі обставини справи в сукупності. Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і вважати його м'яким підстав не вбачається.

Отже, доводи у поданні прокурора про несправедливість призначеного ОСОБА_1 покарання є безпідставними.

Натомість, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 395 КПК України скасувати вирок щодоОСОБА_1. в частині засудження його за ч. 2 ст. 194 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України умисне знищення або пошкодження чужого майна тягнуть кримінальну відповідальність у випадку, коли ними заподіяно шкоду у великих розмірах.

Якщо ці діяння вчинено шляхом підпалу, настає відповідальність за ч. 2 ст. 194 КК України.

За вироком суду внаслідок підпалу потерпілій ОСОБА_2. було заподіяно майнову шкоду на суму 17070 грн., що згідно з п. 3 Примітки до ст. 185 КК України (зі змінами, внесеними законом від 15 квітня 2008 року № 270-VI (270-17) , який набрав чинності 7 травня 2008 року) не є великим розміром.

Отже, в діяхОСОБА_1. відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

За таких обставин вирок щодоОСОБА_1. в частині засудження його за ч. 2 ст. 194 КК України підлягає скасуванню із закриттям справи в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, що не впливає на обрану йому остаточну міру покарання.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч. 2 ст. 194 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

ВважатиОСОБА_1. засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

У решті вирок щодоОСОБА_1. залишити без зміни.