У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого, судді
|
Редьки А.І.
|
|
суддів
|
Заголдного В.В. і Пивовара В.Ф.
|
розглянувши в судовому засіданні 16 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 8 листопада 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
судимого 13 квітня 2005 року
за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України
на чотири роки шість місяців позбавлення волі,
на підставі ст. 75 КК України звільненого
від відбування покарання з випробуванням
на три роки іспитового строку,
за ч. 5 ст. 185 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно йому призначено десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,
установила:
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він у ніч на 9 лютого 2006 року за попередньою змовою з невстановленими особами вчинив крадіжку майна з будинку мешканця с. Озера Бородянського району ОСОБА_2 на суму 65.807 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2007 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, а справу - закрити. Стверджує, що злочину він не вчиняв, всі докази у справі є сфальсифікованими.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, в особливо великому розмірі матеріалами справи доведена.
Обгрунтовуючи свій висновок, суд послався на показання потерпілого ОСОБА_2, який неодноразово твердив, що 10 лютого 2006 року у власному будинку він виявив пропажу нових меблів, сантехніки, будматеріалів. Саме його шпалери та утеплювач, наполягав потерпілий, були виявлені за місцем проживання засудженого, а кухонні меблі "Тюльпан" - вилучені з житла свідка ОСОБА_3 На підтвердження своїх слів потерпілий надав суду накладні про придбання зазначеного майна.
Свідок ОСОБА_4 стверджувала, що на початку лютого 2006 року уночі вона бачила, як від будинку потерпілого від'їжджав завантажений вантажний автомобіль.
За словами свідка ОСОБА_7 ОСОБА_1 неодноразово приносив додому і в подальшому продавав різні будівельні матеріали, газові котли, радіатори опалення, одного разу - кухонні меблі. Засуджений їй зізнався, що займається крадіжками і це майно крадене.
Свідок ОСОБА_8 у суді зазначав, що в лютому - березні 2006 року у будинку ОСОБА_1 він бачив складені в заводській упаковці меблі, які пізніше засуджений кудись вивіз. А свідокОСОБА_3. підтвердив, що саме ці меблі продав йому ОСОБА_1, при цьому пропонував йому будівельні матеріали, побутову техніку, радіатори опалення.
Ураховуючи ці дані та беручи до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ті дані, які містяться у протоколах огляду місця події, огляду й вилучення викраденого майна, накладних щодо вартості викраденого майна, - суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив злочинні дії, які за своїми ознаками утворюють склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Будь-яких даних про упередженість органів досудового слідства чи суду, порушення ними норм КПК України (1001-05)
, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.І. Пивовар В.Ф.