Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1

Вироком військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 19 січня 2008 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Лисянка Черкаської області, мешканця м. Жашків, Черкаської області, такого, що судимості не має,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців, а також на нього покладено обов'язки відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону від 4 квітня 2008 року апеляцію захисника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_2 - без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 14 серпня 2007 року, близько 21 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, який належав його батькові - ОСОБА_3, порушив правила безпеки дорожнього руху, передбачені п. п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, та скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які рухалися по краю проїзної частини дороги вул. Київської у смт. Лисянка Черкаської області. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а потерпілій ОСОБА_5 - легкого ступеню тяжкості.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених рішень місцевого та апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та направлення справи на нове розслідування, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону судом першої та апеляційної інстанції, оскільки, на його думку, суд прийняв як доказ висновок комісійної експертизи, який був неналежним чином завірений і головою комісії була особа, яка за своєю посадою не мала права займати дану посаду. З наведених підстав вважає, що потрібно призначити та провести повторну комісійну судово-медичну експертизу щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_4.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Твердження захисника у касаційній скарзі про те, що висновок комісійної судово-медичної експертизи № 126 від 05.11.2007 р. засвідчений і проведений невідповідною особою, як того вимагають положення та правила проведення таких експертиз, є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз у бюро судово-медичних експертизи (надалі Правила), які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. № 6 (z0248-95) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 р. за № 256/792 (z0256-95) , головою експертної комісії, як правило, повинен бути начальник бюро. Допускається проведення експертизи під головуванням заступника начальника бюро з експертної роботи або завідуючого відділом комісійних експертиз.

Згідно з п. 11 Положень про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної республіки Крим) (надалі Положення), яке затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. № 6 (z0248-95) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 р. за № 258/794 (z0258-95) , бюро користуються правилами юридичної особи, мають печатки (гербову, просту, для пакетів) та штампи із зазначенням своєї повної назви.

У п. 28 зазначених вище Правил вказано, що підписи членів комісії завіряються гербовою круглою печаткою.

Як убачається з матеріалів справи, висновок комісійної судово-медичної експертизи № 126 від 05.11.2007 р., який міститься у томі 2 на аркушах справи 135 - 141, завірений не гербовою печаткою, як того вимагають Правила та проведений особою, яка відповідно до тих же саме Правил не повинна бути головою комісії.

Разом з тим, під час слухання справи судом першої інстанції, до суду надійшла копія вищевказаного висновку комісійної судово-медичної експертизи, яка була завірена гербовою печаткою (т. 3 а. с. 85 - 91).

Також, у матеріалах справи знаходиться лист начальника обласного бюро судово-медичних експертиз, у якому зазначено, що в зв'язку з перебуванням у відпустці заступника начальника з експертної роботи Скубенка А.Я. та захворюванням завідуючої відділом Концевич Л.В. головою експертної комісії був призначений судово-медичний експерт Зозуля В.М., який на період відпусток призначається виконувачем обов'язків завідуючого відділом (т. 3 а. с. 57).

Суд першої інстанції ґрунтовно вивчив недоліки, які були допущені під час оформлення зазначеної вище комісійної судово-медичної експертизи, та обґрунтовано з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону виніс окрему постанову щодо усунення та в подальшому не допущення цих недоліків.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що висновок комісійної експертизи № 126 від 05.11.2007 р. проведений та складений відповідно до нормативних документів, які регламентують проведення таких експертиз, сумнівів у достовірності даної експертизи не виникає. Порушення під час оформлення даної експертизи не впливають на фактичні висновки зроблені експертами.

Суд першої інстанції вірно та обґрунтовано прийняв як джерело доказу висновок комісійної судово-медичної експертизи № 126 від 05.11.2007 р. та поклав його в основу обвинувачення.

Апеляційний суд перевірив рішення суду першої інстанції та на законних підставах підтвердив його законність й обґрунтованість.

Призначене покарання засудженому ОСОБА_2. відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи наведене, колегія суддів не убачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

відмовити захиснику ОСОБА_1. у задоволенні касаційної скарги на постановлені щодо ОСОБА_2 вироку військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 19 січня 2008 року та ухвали військового апеляційного суду Центрального регіону від 4 квітня 2008 року.