Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 14 жовтня 2008 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду.

За вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2008 року засуджені:

за п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч.3 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочинів при указаних у вироку обставинах.

Зокрема, як зазначив суд, 22 вересня 2007 року засуджені ОСОБА_1. та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, домовились вчинити розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3, що проживав у с. Олександрівка Покровського району. Приблизно о 13 год. 30 хв. вони проникли у будинок потерпілого де, згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_1. та особа, щодо якої справу виділено в окреме провадження, почали бити ОСОБА_3, а ОСОБА_2 відкрито заволодів деякими речами потерпілого. Оскільки ОСОБА_3. чинив активний опір, ОСОБА_1. та особа, щодо якої справу виділено у окреме провадження, вийшовши за межі домовленості зОСОБА_2 стосовно вчинення розбійного нападу, вирішили позбавити потерпілого життя. З цією метою особа, щодо якої справу виділено в окреме провадження, утримувала потерпілого, здавлюючи руками за шию, а ОСОБА_1. почав його бити руками і ногами, у тому числі ногами по голові, у груди та живіт. Крім того, особа, щодо якої справу виділено в окреме провадження, завдала ОСОБА_3 по голові не менше 8 ударів металевою сковородою та дерев'яною кухонною дошкою. Від указаних дій цих осіб потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани лівої тім'яної ділянки, крововиливів у м'яких мозкових оболонках, а також крововиливів на голові, грудях та інші ушкодження. Причиною смерті ОСОБА_3, що настала на місці події, була відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась субарахноїдальним крововиливом і ускладнилась комою. В результаті вчиненого розбійного нападу засуджені та особа, щодо якої справу виділено в окреме провадження, заволоділи майном та грошима потерпілого на загальну суму 953 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1. просить перевірити законність та обґрунтованість постановленого щодо нього вироку, посилаючись на те, що судове слідство по справі проведено неповно, а свої висновки суд зробив лише на підставі показань засудженого ОСОБА_2, який його обмовив.

Щодо засудженого ОСОБА_2 вирок не оскаржено і касаційного подання не надходило.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу і просив скасувати вирок у частині його засудження за п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 КК України та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу злочину, а також пом'якшити йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України, висновок прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що його скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинів відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам, а щодо вчинення ОСОБА_1 розбійного нападу, фактично, не оспорюються у скарзі.

Так, з урахуванням даних ОСОБА_1 у судовому засіданні показань про його непричетність до умисного вбивства ОСОБА_3, суд першої інстанції цілком обґрунтовано розцінив як достовірний доказ винуватості ОСОБА_1 його ж показання, неодноразово дані ним під час досудового слідства, у тому числі в присутності захисника, у яких він, розповідаючи про обставини розбійного нападу, давав показання про свою роль при позбавленні життя потерпілого. Зокрема, засуджений указував на те, що коли ОСОБА_4. утримував ОСОБА_3, він також бив потерпілого по голові та тілу, у тому числі ногами, усвідомлюючи, що від їх дій може настати смерть потерпілого ОСОБА_3

Достовірність цих показань ОСОБА_1 підтверджується сукупністю інших досліджених судом і наведених у вироку доказів.

Зокрема, засуджений ОСОБА_2 показав суду, що він бачив як ОСОБА_4. та ОСОБА_1. били потерпілого, у тому числі, коли ОСОБА_4. утримував ОСОБА_3 руками, засуджений ОСОБА_1. бив його ногами.

Дані висновку судово-медичної експертизи та додаткової судово-медичної експертизи свідчать про можливість заподіяння виявлених на трупі ОСОБА_3 ушкоджень, від яких смерть потерпілого настала на місці події, при обставинах, указаних під час досудового слідства ОСОБА_1 таОСОБА_2

Як видно із змісту протоколу судового засідання після оголошення показань, даних ОСОБА_1 під час досудового слідства (т.1 а.с. 70-71), а також після оголошення змісту протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 (т.1 а.с. 74-78) засуджений підтвердив правильність відображення у зазначених процесуальних документах його показань про те, що він дійсно завдавав потерпілому удари, у тому числі, ногами по голові та тілу.

Після ознайомлення з протоколом судового засідання засуджений ОСОБА_1. не мав ніяких зауважень з приводу неправильності або неповноти цього протоколу. (т.3 а.с. 152)

Те, що під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1. давав показання добровільно, без будь-якого примусу та підказок, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, яка була присутня під час цієї слідчої дії у якості понятої.

Посилання засудженого на те, що під час досудового слідства він змушений був дати показання про обставини вчинення ним вбивства потерпілого в результаті застосування до нього незаконних заходів, перевірялись у ході судового розгляду даної справи і не знайшли свого підтвердження.

Також не було встановлено ні під час досудового слідства, ні у судовому засіданні будь-яких даних, які б свідчили про те, що засуджений ОСОБА_2, указуючи на причетність ОСОБА_1 до вбивства потерпілого, мав підстави обмовити його, на що у своїй скарзі посилається засуджений ОСОБА_1.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, з врахуванням обставин нападу на потерпілого, а також обставин застосування до нього насильства з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - характер цього насильства, узгодженість їх дій, спосіб заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, їх локалізацію та кількість, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення указаними особами, за попередньою змовою між собою, умисного вбивства ОСОБА_3 з корисливих мотивів - під час вчинення на нього розбійного нападу.

Кваліфікація цих дій ОСОБА_1 за п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України є правильною.

Що стосується призначення ОСОБА_1 покарання, то вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України, оскільки судом було враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, характеризуючі засудженого дані та встановлені по справі обставини, що обтяжують покарання.

Підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2008 року щодо нього ж - без зміни.