Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 9 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_2.

Вироком Московського районного суду м.Харкова від 19 листопада 2007 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.

По справі вирішено цивільний позов та долю речових доказів.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Дмитрієв засуджений за те, що 9 листопада 2006 року о 9 год. 30 хв. на сходах до буд.№38-Е по пр.50 років ВЛКСМ у м.Харкові на грунті особистих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_3. кілька ударів заздалегідь приготованим ножем в область грудної клітки та правого стегна, внаслідок яких настала смерть потерпілої.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2. та направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Вважає, що суд не взяв до уваги, що засуджений вчинив злочин, будучи неосудним, та призначив надто суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на зібраних по справі доказах. Зокрема, його винність підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були очевидцями події і детально пояснили про її обставини, потерпілої ОСОБА_7, неповнолітнього свідка ОСОБА_4, даними протоколів огляду місця події, огляду ножа, вилученого на місця події, даними висновку судово-медичної експертизи про характер, локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_3, причину її смерті, сукупністю інших доказів.

Непереконливими є посилання у касаційній скарзі про те, що судом не дано належної оцінки вчинення засудженим злочину у стані неосудності. Так, відповідно до висновку, викладеному в акті стаціонарної судово-психіатричної експертизи, в період часу вчинення злочину у ОСОБА_2. не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, і він знаходився у стані, в якому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи ознак психозу та слабоумства не виявляє, симулює психічний розлад (а.с.135-138). У судовому засіданні експерт повністю підтвердила висновки експертизи (а.с.166).

Отже, суд повно та всебічно дослідив всі докази по справі, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 115 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_2. суд урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, конкретні обставини справи та призначив покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України. Підстав для його пом'якшення не вбачається.

Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не був належним чином ознайомлений з матеріалами справи після закінчення досудового слідства непереконливі, оскільки спростовуються власноручним підписом засудженого у протоколі оголошення обвинуваченому та його захиснику про закінчення досудового слідства та пред'явлення для ознайомлення матеріалів кримінальної справи від 2 лютого 2007 року.

Доводи про те, що судом не перевірено, чи застосовувалися до засудженого незаконні методи ведення слідства, є безпідставними, оскільки з матеріалів кримінальної справи видно, що заяв та скарг з цього приводу ОСОБА_2 не подавав, в судовому засіданні про це не заявляв.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів обгрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_2., по справі не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2.