Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2007 року.

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, судимості не має,

за ч.1 ст. 125 КК України на десять місяців виправних робіт з утриманням в дохід держави десяти відсотків заробітку;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, судимості не має,

за ч.2 ст. 125 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. На нього також покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 787 грн. 62 коп. матеріальної шкоди, 600 грн. - моральної шкоди, а також витрати, пов'язані з наданням йому юридичної допомоги, у розмірі 1000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено й на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, а також застосовано вимоги ст. 76 КК України.

Вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 21 травня 2005 року у м. Маріуполі Донецької області на ґрунті особистих неприязних стосунків під час бійки заподіяли один одному відповідно ОСОБА_1легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_2легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Кримінальну справу витребувано за касаційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 Одночасно касаційна скарга засудженого ОСОБА_1, в якій він просив відновити строк на касаційне оскарження, направлена Верховним Судом України до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області для розгляду зазначеного клопотання. Як убачається з матеріалів справи, постановою від 8 лютого 2008 року ОСОБА_1. відновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, після чого захисник ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_1 відкликала свою касаційну скаргу.

За змістом касаційної скарги з наступними доповненнями ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження за ч.1 ст. 125 КК України з огляду на те, що він тілесні ушкодження ОСОБА_2 не спричиняв, а також на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, просить судові рішення в частині його засудження скасувати, а справу закрити. Окрім того, як потерпілий, ОСОБА_1вказує, що суд першої інстанції неправильно вирішив цивільний позов, у зв'язку з чим просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, задовольнивши цивільний позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги й доповнення до неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Так, ОСОБА_1, хоча й не визнав винність у заподіянні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, не заперечував бійку 21 травня 2005 року між ними.

З показань засудженого ОСОБА_2 вбачається, що ініціатором бійки 21 травня 2005 року був ОСОБА_1, який у ході побутової сварки між ними почав завдавати йому удари кулаками в обличчя, а він ударив ОСОБА_1 в область носа. В процесі бійки ОСОБА_1неодноразово бив його в область грудей. Припинити конфлікт допоміг його син.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5. підтвердили, що між їх сім'ями склалися неприязні стосунки, на ґрунті яких між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. 21 травня 2005 року відбувся конфлікт, внаслідок якого кожному із них спричинено тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_5. засвідчила, що в процесі конфлікту ОСОБА_1завдавав ОСОБА_2 удари кулаками по обличчю та тулубу, а потім схопив його за одяг і вони разом впали на підлогу. При цьому ОСОБА_1продовжував бити ОСОБА_2

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується висновками судово - медичних експертиз, відповідно до яких ОСОБА_2 заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді подряпини нижньої щелепи праворуч, крововиливу нижньої щелепи зліва, крововиливу задньої поверхні грудної клітини.

Наявність вказаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_2, їх характер установлено в ході його безпосереднього освідування, яке проводив експерт Слонь Ю.Е., який під час допиту у суді підтвердив відповідність виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень зафіксованим в актах судово -медичних експертиз.

Такі висновки експерта не спростовуються даними первинної довідки лікаря Маріупольської міської лікарні від 22 травня 2006 року, оскільки в ній йдеться про попередній діагноз, встановлений ОСОБА_2, й одночасно рекомендовано проведення додаткових обстежень.

Наведені докази свідчать про винуватість ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 під час взаємної бійки 21 травня 2005 року легких тілесних ушкоджень, а тому суд законно й обґрунтовано засудив його за ч.1 ст. 125 КК України.

Покарання, призначене ОСОБА_1., з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, відповідає вимогам закону.

Перевіркою матеріалів справи не встановлено істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і є підставою для зміни чи скасування судових рішень.

Цивільний позов ОСОБА_1 вирішено судом правильно. Зокрема, визначаючи розмір шкоди, пов'язаної із витратами ОСОБА_1 на медикаменти, суд виходив із сум, що доведені відповідними документами. Належно суд мотивував і розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1.

за змістом ст. 28 КПК України відшкодуванню підлягає лише матеріальна шкода, якої особа зазнала від злочину. Стягнення сум упущеної вигоди кримінальним судочинством не передбачено.

З огляду на викладене підстав для призначення справи до касаційного розгляду не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1.