У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Школярова В.Ф., Пекного С.Д.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.,
захисника
ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 7 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2007 року щодо ОСОБА_2,
встановила:
зазначеним вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця с. Сереброво Тайшетського району Іркутської області Російської Федерації, жителя м. Одеси,
раніше не судимого, -
засуджено за ст. 118 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі п."б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання.
Його ж за ч. 1 ст. 263 КК України виправдано.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2007 року вирок суду залишено без зміни.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 12 квітня 2004 року близько 14 години 30 хвилин, знаходячись на відстані 500 метрів від автошляху Одеса - Вознесенськ, біля лісосмуги в районі селища Новий Побут Комінтернівського району Одеської області в процесі сварки між ним і ОСОБА_3, перевищуючи межі необхідної оборони, вихопив у останнього пістолет марки "Макаров", здійснив з нього 6 пострілів в ОСОБА_3 і вбив його.
Після цього ОСОБА_2, з метою приховання злочину, наказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 захоронити труп ОСОБА_3 в лісосмузі. Останні, виконуючи вказівку ОСОБА_2, викопали яму, після чого допомогли йому схоронити труп, засипавши його землею, сухим листям та гіллям.
У касаційному поданні прокурор вказує, що судове засідання проведено однобічно і неповно, внаслідок чого дії ОСОБА_2 необґрунтовано перекваліфіковано із ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України за відсутністю ознак перевищення меж необхідної оборони, і призначено занадто м'яке покарання.
З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення подання, думку прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачувався у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин за ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні, як вбачається з вироку, це обвинувачення підтвердження не знайшло і дії ОСОБА_2 було перекваліфіковано на ст. 118 КК України.
Згідно із ч. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Зазначені положення закону судом при розгляді справи в повній мірі не були враховані.
Суд не з'ясував, чи мала особа, що захищалася, - ОСОБА_2, - реальну можливість ефективно відвернути суспільно небезпечне посягання іншими способами з завданням тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного припинення посягання.
При перекваліфікації дій ОСОБА_2 на ст. 118 КК України судом не дано належної оцінки таким даним, як те, що у лісосмугу ОСОБА_3 вивезли за наказом ОСОБА_2; з боку ОСОБА_2 було три особи, а ОСОБА_3 був один; у автомобілі, в якому привезли в безлюдне місце потерпілого, було виявлено 2 господарські лопати і ковдра, які були використані при похованні трупу ОСОБА_3; кількість пострілів - 6 - у потерпілого, три з яких здійснено у спину; відсутність будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_2
Згідно з законом, дії обвинуваченого не можуть кваліфікуватись як вбивство внаслідок перевищення меж необхідної оборони, якщо у справі не встановлено, що мав місце напад на обвинуваченого з боку потерпілого.
Саме ці обставини, які мають істотне значення для правильної юридичної оцінки дій ОСОБА_2, судом належним чином не з'ясовано.
Виходячи з наведеного, висновки суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України слід визнати непереконливими.
Апеляційний суд, розглянувши апеляцію прокурора, своє рішення про залишення вироку суду без зміни належним чином не обґрунтував.
З огляду на зазначене, судові рішення по справі підлягають скасуванню, а касаційне подання - задоволенню.
При новому судовому розгляді суду належить повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі докази по справі і постановити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити.
Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити в Комінтернівський районний суд Одеської області на новий судовий розгляд.
судді:
Федченко О.С.
Школяров В.Ф.
Пекний С.Д.