Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 1 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 1 ст. 175 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, обіймаючи посаду голови правління ЗАТ "Дніпробудмонтаж" і знаючи про існуючу заборгованість по заробітній платі в розмірі більше ніж за один місяць, маючи реальну можливість її повного погашення, порушив вимоги ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці", яка передбачає, що оплата праці працівників підприємства здійснюється у першочерговому порядку, знаходячись в адміністративному приміщенні цього підприємства, розташованого по вул. Басейній, 1-а в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, дав вказівку головному бухгалтеру на перерахування грошових коштів підприємства на оплату фінансово-господарських потреб підприємства, а не на погашення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Унаслідок зазначених дій ОСОБА_1 станом на 16 березня 2007 року перед працівниками ЗАТ "Дніпробудмонтаж" безпідставно виникла заборгованість по заробітній платі на загальну суму 90200 гривень.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на порушення судом вимог ст. 334 КПК України, посилаючись на неконкретне викладення у мотивувальній частині вироку обвинувачення. Зазначає, що суд не призначив ОСОБА_1 додаткове покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке зазначено в санкції статті як обов'язкове, та призначив йому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційне подання підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що дослідивши докази, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 175 КК України.

Доводи касаційного подання прокурора про те, що у мотивувальній частині вироку не зазначено форми вини вчиненого злочину та не вказано, за який період виникла заборгованість по заробітній платі, є сумнівними.

Так, у вироку зазначено, що заборгованість по заробітній платі на підприємстві ЗАТ "Дніпробудмонтаж" станом на 16.03.2007 року складала 90200,0 гривень. Також дії ОСОБА_1 суд кваліфікував за ч. 1 ст. 175 КК України як безпідставну невиплату заробітної плати більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства.

Отже, наведені прокурором порушення не вплинули на законність і обгрунтованість постановленого у справі судового рішення і не є безумовною підставою згідно ст. 370 КПК України для його скасування, а тому доводи касаційного подання прокурора в цій частині не можуть бути задоволені.

Проте, призначивши ОСОБА_1 лише основне покарання у виді штрафу, суд у вироку не вказав причин, за яких не призначив йому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке відповідно до ч. 1 ст. 175 КК України передбачене як обов'язкове.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і не засуджувався, повністю визнавав вину, позитивно характеризувався за місцем роботи та проживання.

Ураховуючи наведені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, особу винного, колегія суддів дійшла висновку про можливість застосувати ч. 2 ст. 69 КК України та вважати ОСОБА_1 засудженим без призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачене в санкції ч. 1 ст. 175 КК України, як обов'язкове.

Інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування вироку, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 1 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 175 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень без призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачене в санкції цього закону як обов'язкове.