ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2016 року м. Київ К/800/13006/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 804/10008/14 за адміністративним позовом Товариства до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ № 779 від 11.07.2014 (далі - Наказ № 779) щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки.
Зазначило, що оскаржуваний наказ податковим органом прийнятий у порушення вимог податкового законодавства і підлягає скасуванню.
18 серпня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 20.06.2014 року ДПІ направила Товариству запит про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських операцій з ТОВ "Гатіора" за період з 1.09.2013 до 31.12.2013 і січень 2014 року, ТОВ "Грант Тайм" за період з 1.10.2013 до 31.12.2013 і січень 2014, ТОВ "Т.І.Р.А" за період з 1.04.2013 до 30.06.2013, ТОВ "Продсервіслюкс" за період з 1.01.2013 до 31.05.2013, ТОВ "Санторіна" за березень 2013, ТОВ "Відім" за період з 01.03.2014 до 30.04.2014, ТОВ "Сталь Строй" за травень 2014, ТОВ "Контром" за лютий 2014, ТОВ "Пром-Логістика" за лютий 2014.
3 липня 2014 року Товариство направило ДПІ письмову відповідь на зазначений запит, в якій, посилаючись на недоліки даного запиту, відмовилося від надання будь-якої інформації.
11 липня 2014 року ДПІ прийняла Наказ № 779 щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства.
Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Вимоги щодо оформлення запиту визначені підпунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом із повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Суди правильно зазначили, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Відповідно до пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
ДПІ була отримана податкова інформація про можливе порушення Товариством вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим був направлений зазначений запит, а тому після отримання податкової інформації у контролюючого органу виникає обов'язок ініціювати проведення документальної позапланової перевірки та вжити всіх заходів для її проведення (відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).
Суди обґрунтовано зазначили, що у податкового органу були підстави для видачі Наказу № 779, які передбачені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Крім того, сам факт здійснення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.