Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1.,

вироком Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

такого, що не має судимості згідно

ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією половини майна, яке є його власністю.

Цим вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. вирок щодо яких у касаційному порядку не оскаржений та касаційного подання щодо них не внесено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 31 березня 2007 року близько 00 год. 30 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи у стані алкогольного сп'яніння, проникли в АДРЕСА_1, де із застосуванням насильства, яке було небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, вчинили розбійний напад на ОСОБА_9 та ОСОБА_10, заподіяли цим потерпілим легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я й заволоділи майном ОСОБА_9 на загальну суму 12 625 грн. та ОСОБА_10 на загальну суму 3 120 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. вказує на те, що суд необґрунтовано кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки жодних дій, направлених на вчинення ним розбою щодо потерпілих, він не вчиняв, а висновок суду ґрунтується на суперечливих доказах. Посилається на однобічність та неповноту досудового слідства й судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону. Крім того, вказує, що апеляційний суд у порушення ст. 358 КПК України розглянув справу у його відсутності.

Аналогічні доводи наводить і у своїй скарзі захисник ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим. Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях засудженого ОСОБА_1., який визнавав свою вину в таємному викраденні майна потерпілих, оскільки він особисто тілесних ушкоджень їм не заподіював, показаннях засуджених ОСОБА_7. та ОСОБА_5. під час досудового слідства, згідно з якими вони детально розповідали про обставини вчинення ними та ОСОБА_1 розбійного нападу на потерпілих, показаннями потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на досудовому слідстві, у яких вони підтверджували, що ОСОБА_1. разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із застосуванням фізичного насильства та погроз пістолетом вчинили на них розбійний напад та заволоділи належним їм майном, протоколом виявлення та вилучення за місцем проживання засудженого ОСОБА_7. викрадених у потерпілих речей, протоколом вилучення у ОСОБА_7. мобільного телефону відібраного у потерпілих.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 187 КК України.

Під час досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового слідства і судового розгляду, а також непричетність ОСОБА_1. до вчинення розбійного нападу щодо потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9, є безпідставними.

Визнаючи ОСОБА_1. винним у вчиненні розбійного нападу суд першої інстанції навів у вироку мотиви прийняття ним такого рішення, з якими погоджується й колегія суддів.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 354 КПК України засуджений був повідомлений про розгляд справи щодо нього в апеляційному порядку. Клопотання від ОСОБА_1. про його виклик в апеляційний суд, про що зазначено у касаційних скаргах, у матеріалах справи відсутнє. За таких обставин, доводи касаційних скарг про порушення апеляційним судом вимог ст. 358 КПК України, є необґрунтованими.

Покарання ОСОБА_1. визначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1. в касаційному порядку не виявлено.

Отже, передбачених законом підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити в задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_2 та ОСОБА_1, якого засуджено вироком Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року.