Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1,

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 14 грудня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого 19 квітня 2005 року

за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження

волі на строк один рік,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк одинадцять років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк одинадцять років і три місяці.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 лютого 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, перекваліфіковано його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України і призначено за цим законом покарання позбавлення волі на строк вісім років, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків йому визначено остаточне покарання -позбавлення волі на строк вісім років і три місяці.

У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, визнано винним у тому, що він 31 серпня 2007 року близько 23 год., будучи у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у приміщенні сторожки на території ТзОВ "Вербена", що на АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки, яка переросла в бійку, заподіяв ОСОБА_2. тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. На думку прокурора, апеляційний суд необґрунтовано перекваліфікував дії засудженого з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки ОСОБА_1. вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається з показань засудженого ОСОБА_1, які він давав як під час досудового слідства, так і судового розгляду, умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 він не мав. Крім того, засуджений стверджував, що під час вживання алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_2. виникла сварка, під час якої потерпілий наніс йому удар у груди, а потім дерев'яною заготовкою для топорища ударив по спині. Він вихопив цю заготовку і нею завдав потерпілому два удари по обличчю, а коли потерпілий почав падати він ще раз вдарив його по голові.

Згідно з висновку судово-медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_2. були заподіяні забиті рани на підборідді, верхній та нижній губах в ділянці правого кута рота, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого ОСОБА_2 настала від крововтрати внаслідок отриманих ран голови.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи щодо обставин конфлікту між потерпілим та засудженим, а також висновку судово-медичної експертизи щодо локалізації, кількості й тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, відсутність перешкод для продовження нанесення ударів, з урахуванням конкретної причини смерті потерпілого, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про направленість умислу засудженого на умисне вбивство потерпілого. За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність у діях засудженого ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а тому обґрунтовано, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, з якими погоджується й колегія суддів, кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

Таким чином, доводи касаційного подання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з неправильною перекваліфікацією дій засудженого є необґрунтованими.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України і є справедливим.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити апеляційному суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено.

Отже, передбачених законом підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, щодо ОСОБА_1, засудженого вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 14 грудня 2007 року.