Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії

під головуванням голови Судової

палати у кримінальних справах

Верховного Суду України Короткевича М.Є.

за участю заступника Генерального

прокурора України Кудрявцева В.В.

розглянув 3 жовтня 2008 року в м. Києві клопотання заступника прокурора Донецької області про перегляд у порядку виключного провадження вироку апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2005 року щодо

ОСОБА_1, внесене на розгляд палати та колегії за поданням п'яти суддів Верховного Суду України.

Вироком апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

судимого 6 травня 2005 року

Костянтинівським міськрайонним судом

Донецької області за ч. 2 ст. 296 КК України

на один рік шість місяців позбавлення волі,

на підставі ст. 75 КК України звільнений від

відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком два роки,

засуджено за п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,

за ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 травня 2005 року у виді одного року шести місяців позбавлення волі, призначено п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

У касаційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 1 травня 2005 року близько 0 годин 30 хвилин поблизу будинку № 28 по вулиці Пролетарській у м. Костянтинівці Донецької області, з метою заволодіння чужим майном напав на ОСОБА_2 і, погрожуючи їй мисливським ножем, висловив вимогу передати йому гроші, а після відмови потерпілої, умисно, з метою позбавити її життя, завдав три удари ножем із значною силою у місця розташування життєво важливих органів, чим спричинив два проникаючих поранення грудної клітини з ушкодженням серця, а також проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням шлунка, від чого потерпіла померла на місці скоєння злочину. Після зазначених дій ОСОБА_1 заволодів грошима потерпілої в сумі 52 гривні і з місця скоєння злочину втік.

4 травня 2005 року близько 22 години 30 хвилин на перехресті вулиць Червоногвардійської та Богдана Хмельницького у м. Костянтинівці Донецької області, з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_1 напав на

ОСОБА_3 і, погрожуючи ножем, висловив вимогу передати йому мобільний телефон і сумку, а після відмови потерпілої, умисно, з метою позбавити її життя, завдав три удари ножем із значною силою у місця розташування життєво важливих органів, чим спричинив два проникаючих поранення грудної клітини зліва, з ушкодженням серця та легені, а також поранення грудної клітини справа, заподіявши такими діями потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці скоєння злочину. Після зазначених дій ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном потерпілої "Самсунг Х100" та її сумкою і з місця злочину втік.

У клопотанні прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, і правильність кваліфікації його дій, ставить питання про зміну постановленого вироку в зв'язку з неправильним застосування кримінального закону в частині призначення покарання.

У поданні суддів порушується питання про задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Лавренюка М.Ю., думку прокурора про необхідність зміни судового рішення щодо ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України визнали, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Апеляційний суд при призначенні покарання ОСОБА_1. на підставі

ч. 4 ст. 70 КК України поглинув покарання призначене вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 травня 2005 року. Таке рішення суду суперечить роз'ясненням, які містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Проте, скасувати вирок апеляційного суду в цій частині неможливо, тому що в даному випадку буде погіршено становище засудженого, що відповідно до ч. 2 ст. 400-4 КПК України не допускається.

Оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення злочинів у травні 2005 року був неповнолітнім, то згідно ч. 2 ст. 98 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна до нього застосовуватися не може.

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи допущено неправильне застосування кримінального закону, вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.

Керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК України, Верховний Суд України

клопотання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з вироку рішення суду про застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

У решті вирок залишити без зміни.