Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

на підставі п. "г" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України, а кримінальну справу щодо нього провадженням закрито.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 188 грн. 31 коп. судових витрат.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 10 грудня 2006 року о 15-ій год. 30 хв. на автодорозі Сімферополь-Феодосія-Керч, керуючи автомобілем ГАЗ 2410 д/н НОМЕР_1 і рухаючись із сел. Зуя, при виконанні повороту ліворуч на нерегульованому перехресті, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) і виїхав на головну дорогу, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію ВАЗ-2107 ОСОБА_2 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажиру ГАЗ 2410 ОСОБА_1 - тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_1 змінити у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, виключити з неї рішення про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат. Посилається на порушення судом вимог ст. 93 КПК України, вказуючи, що рішення про відшкодування судових витрат покладається на засуджених, а ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим він такого процесуального статусу не набув.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Із змісту ст. 93 КПК України слідує, що судові витрати покладаються на засуджених. Також суд має право покласти судові витрати на підсудного, який буде визнаний винним, але звільнений від покарання.

Разом із тим, з огляду на зміст п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" від 7.07.1995 року № 11 (v0011700-95) , судові витрати у кримінальних справах покладаються на засуджених.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. "г" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року, а кримінальну справу щодо нього провадженням закрито.

Отже, суд прийняв помилкове рішення про покладення на ОСОБА_1 судових витрат, чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону. Тому постанову щодо ОСОБА_1 необхідно змінити, виключивши з неї рішення суду про покладення на нього судових витрат.

Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування судового рішення, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити та виключити з неї рішення суду про покладення на нього судових витрат на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим у сумі 188 гривень 31 копійок.