Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Іваненко Я.Л., Мойсюк М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р. у справі за його позовом до голови Голосіївського районного суду м. Києва про визнання дій протиправними,-

У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача під час виконання ним адміністративно-розпорядчих функцій голови суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 р. позовні вимоги задоволено частково, визнано дії відповідача під час виконання адміністративно-розпорядчих функцій в частині не ознайомлення позивача з оригіналами матеріалів кримінальної справи в приміщенні суду протиправними. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 р. скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 р., провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2013 р. скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 р., а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р. скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 р., у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2008 р., який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2009 р., позивача засуджено до семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та конфіскацією майна.

Після набрання вироком законної сили позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Листом голови Голосіївського районного суду м. Києва від 17.08.2009 р. №к.22 позивача повідомлено, що копії матеріалів кримінальної справи виготовляються і будуть направлені йому найближчим часом.

Супровідним листом голови Голосіївського районного суду м. Києва від 19.08.2009 р. №к.22 належним чином завірені копії матеріалів кримінальної справи в 4-х томах були направлені позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що право позивача на ознайомлення із оригіналами кримінальної справи не було реалізоване з огляду на обмеження в пересуванні останнього у зв'язку із перебуванням в місцях позбавлення волі, віддалених від суду, в приміщенні якого повинно відбуватись ознайомлення з матеріалами справи, засвідчені копії матеріалів кримінальної справи були направлені позивачу за місцем відбування покарання, а тому законне право позивача на ознайомлення із матеріалами справи відповідачем не порушено.

Також апеляційний суд виходив з того, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку голови суду здійснити етапування засудженої особи з місця відбування покарання до суду для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що позивач міг реалізувати своє право на ознайомлення із оригіналами матеріалів кримінальної справи скориставшись послугами адвоката.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи порушень прав позивача з боку відповідача встановлено не було, належним чином завірені копії кримінальної справи направленні позивачу за місцем відбування покарання, правом на ознайомлення із оригіналами кримінальної справи через свого захисника позивач не скористався, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, передбачене статтею 382 КПК України право на ознайомлення в суді з матеріалами справи пов'язане з правом засудженого на касаційне оскарження, яке в свою чергу може бути здійснене у строки передбачені статтею 386 КПК України.

Також безпідставним є посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на порушення відповідачем вимог пункту 23.4. Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, оскільки цим пунктом не передбачено обов'язок голови суду знайомити засудженого з матеріалами справи. До того ж пунктом 23.2 вказаної Інструкції передбачено, що справи для ознайомлення видаються апаратом суду.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .