Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (далі - УПФУ) на постанову Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі № 2а-1354/11/1609 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ, треті особи: ВАТ "Полтавхіммаш", Полтавський об'єднаний міський військовий комісаріат про зобов'язання вчинити дії, -

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про встановлення факту його перебування на строковій службі в радянській армії з 11.11.1972 року до 22.11.1974 року, факту наявності у нього станом на 1.01.1992 року стажу для призначення пенсії на пільгових умовах 10 років 7 місяців 22 дні та зобов'язання УПФУ встановити і здійснити виплату пенсії з 30.07.2009 року на пільгових умовах.

21 лютого 2011 року постановою Київського районного суду м. Полтави позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії УПФУ в частині неврахування та відмови у зарахуванні ОСОБА_2 стажу знаходження на службі в лаврах Збройних Сил з 11.11.1972 року до 22.11.1974 року до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах; зобов'язано УПФУ здійснити призначення пенсії ОСОБА_2 з 30.11.2009 року на пільгових умовах із зарахуванням періоду знаходження на службі в Збройних Силах за період з 11.11.1972 року до 22.11.1974 року до пільгового стажу та здійснити відповідні виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положення "Про порядок призначення та виплати державних пенсій", затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 3.08.1972 року (v0590400-72) , крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

23 лютого 2012 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанова Київського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2011 року скасована, адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

12 вересня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Київського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року скасовані, адміністративна справа направлена до Київського районного суду м. Полтави на новий розгляд для вирішення питання щодо застосування строків позовної давності передбачених ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 листопада 2013 року постановою Київського районного суду м. Полтави, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано УПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах з 20 січня 2010 року.

УПФУ звернулося з касаційною скаргою про скасування постанови Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію за віком.

У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ із заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, зазначена пенсія була призначена, а в подальшому у виплаті йому пенсії УПФУ відмовило.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Суди правильно зазначили, що УПФУ не заперечувало того, що ОСОБА_2 був зарахований до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах строк перебування в лавах Збройних Сил з 11 листопада 1972 року до 22 листопада 1974 року, а також той факт, що станом на 1.01.1992 ОСОБА_2 мав стаж 10 років 7 місяців та 22 дні, що давало йому право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Суди обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 звернувся за призначенням пенсії 30 липня 2009 року, а з позовною заявою звернувся до суду 20.01.2011 року і право захисту настає з 20.01.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві відхилити.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.