Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у справі на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 7 серпня 2007 року,

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1, 1971 року народження, такого, що не має судимості на підставі ст. 89 КК України,

- за ч.3 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що з 2003 року по 2006 рік, діючи як приватна особа, переслідуючи власні корисливі мотиви та надаючи свої послуги по допомозі громадянам на придбання, продаж, перевезення та розмитнення автотранспорту та сільськогосподарської техніки, шляхом зловживання довірою, заволодів грошима у великих і особливо великих розмірах у громадян ОСОБА_2 в сумі 58646 грн. 50 коп., ОСОБА_3 в сумі 32574 грн., ОСОБА_4 в сумі 71743 грн. 50 коп., ОСОБА_5 в сумі 41410 грн., ОСОБА_6 у сумі 126030 грн. 36 коп.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у справі, просить судове рішення щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Ці вимоги закону судом не дотримані.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_1 фактично не врахував характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, які законом віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 раніше засуджувався за вчинення тотожного злочину до умовної міри покарання, однак належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення.

З урахуванням наведених обставин звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є незаконним і необґрунтованим.

Отже, вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 7 серпня 2007 року підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Якщо при новому судовому розгляді справи підтвердиться винуватість ОСОБА_1 у тому ж об'ємі обвинувачення, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у справі задовольнити.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 7 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.