Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_3.

Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2008 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця та мешканця м. Українка Кіровоградської області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 590 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2008 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 в частині не призначення йому додаткового покарання скасовано та призначено ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 19 серпня 2007 року ввечері, керуючи у стані алкогольного сп'яніння придбаним напередодні автомобілем НОМЕР_1 на вулиці Леніна міста Новоукраїнка Кіровоградської області, порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху та вчинив наїзд на пішохода - неповнолітню ОСОБА_1 Внаслідок ДТП потерпілій було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_2 посилається на призначення засудженому надмірно м'якого покарання та просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу - направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який просив задовольнити касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

На думку колегії суддів, приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції не врахував тяжкість вчиненого злочину та обставини, за яких його було вчинено.

Так, ОСОБА_3 засуджений за злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. У санкції ч.2 ст. 286 КК України встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Крім того, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 19 серпня 2007 вжив значну кількість спиртних напоїв, після чого сів за кермо автомобіля, що категорично заборонено Правилами дорожнього руху. Не впоравшись із керуванням, засуджений допустив перекидання автомобіля, внаслідок чого заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1, яка рухалася по узбіччю.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин висновок апеляційного суду про можливість призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, оскільки є явно несправедливим внаслідок його м'якості, у зв'язку з чим вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 задовольнити. Вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.