Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 26 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2007 року.

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

неодноразово судимого, останнього разу 09.06.2003 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого 26.01.2006 року по відбуттю строку покарання,

- за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією частини належного йому майна.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

04.09.2006 року близько 23 год. ОСОБА_1, перебуваючи недалеко від новобудови між вулицями Калініна та Міліцейською м. Олександрії, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 учинили напад на ОСОБА_3 і, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, спричинили йому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заволоділи його майном на суму 485 грн..

15.09.2006 року близько 20 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї Олександрійського загальноосвітнього закладу № 17, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 учинили напад на малолітнього ОСОБА_4 та, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, спричинили йому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров' /span''я, та заволоділи його майном на суму 362 грн..

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого касаційна скарга не подана та касаційне подання не внесено.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 доводить, що за епізодом заволодіння майном ОСОБА_3 його дії кваліфіковано неправильно, на досудовому слідстві було порушено його право на захист, судом неправильно визначено дату початку строку відбування покарання, а при призначенні покарання не враховано пом'якшуючі обставини та безпідставно призначено додаткове покарання у виді конфіскації частини майна. Окрім того, вказує на порушення його прав тим, що розгляд справи апеляційним судом було проведено без його участі, хоча він своєчасно подавав відповідне клопотання. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування або пом'якшити призначене йому покарання та виключити додаткове покарання у виді конфіскації частини майна.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та у порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доповнень до неї, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, не погоджуючись з постановленим вироком, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляції, а також доповнення до них.

З наявних у Верховному Суді України даних також убачається, що, перебуваючи під вартою, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до апеляційного суду письмові клопотання про їх виклик у судове засідання суду апеляційної інстанції. Зазначені клопотання були направлені Кіровоградським СІЗО №14, де утримувалися засуджені, за вихідними №383-П від 13.08.2007 року та №385-П від 13.08.2007 року до апеляційного суду та, згідно з даними журналу вхідної кореспонденції суду, надійшли до Апеляційного суду Кіровоградської області 14.08.2007 року за вхідними №5833 і №5834.

Проте суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. 358 КПК України, відповідно до якої засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд у випадках, коли про це надійшло його клопотання, не викликав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судове засідання і справу 06.11.2007 року розглянув без їх участі, що є порушенням права засуджених на захист і істотним порушенням КПК України (1001-05) .

Окрім того, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, в апеляційному порядку розглядалась лише апеляція засудженого ОСОБА_1 на постановлений щодо нього вирок. Разом з тим, апеляційний суд залишив поза увагою і не розглянув доповнення до поданої апеляції, що також є порушенням права засудженого на захист.

З огляду на вищевикладене, касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та у порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2- скасуванню як така, що винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

При новому апеляційному розгляді справи суду належить виконати вимоги ст. 358 КПК України, перевірити зібрані у справі докази, доводи апеляції ОСОБА_1 з доповненнями до неї та апеляції ОСОБА_2, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, в тому числі й щодо дати початку строку відбування покарання, та прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та у порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.